Ви знаходитесь: Головна / Новини / Волонтери розповіли, як визволяють з полону наших військових

Волонтери розповіли, як визволяють з полону наших військових

Щоденно у Центр пошуку полонених, загиблих і зниклих надходить більше тисячі дзвінків із проханнями допомогти. До волонтерів звертаються рідні військових, які втратили із ними зв’язок, не знають про їх місце перебування, і, взагалі, живими додому своїх бійців більше не чекають.

Поспілкуватись із волонтерами наша знімальна група домовилась на десяту ранку. Коли ми прийшли у Центр пошуку, там вже сиділа пані Любов. Жінка у Тернопіль приїхала з Волинської області. Розповідає, два місяці вона шукає свого племінника. Про те, що живий та перебуває в полоні, рідні військового лікаря дізнались із російських новин.

п. ЛЮБОВ, жителька Волинської області

«Мій племінник пішов в АТО. Двадцять третього дзвонив і більше нічого не було».

Волонтер та засновник Центру пошуку Алла Борисенко розповідає, визволити з полону їм вдалось більше шести сотень українських військових. Процес це дуже складний, каже пані Алла. Тому рідних попереджають, повернути додому бійців швидко не вдасться.

АЛЛА БОРИСЕНКО, засновниця Центру пошуку

«Батьки мені перед тим телефонували. Я їм казала, що він є живий, вони не вірили. І, получається, коли ми приїхали додому, він не пам’ятав номер телефону. Ми дорогою три останні цифри навгад набирали, щоб попасти до батьків. Коли попали до батьків, я набираю, кажу: «Людмила Марківна, така і така ситуація, вашого сина везу з полону». І вона не вірила, каже: «Ми здали ДНК. Ми чекаємо тіло додому».

Передбачити, скільки і кого вдасться визволити, каже Алла Борисенко, неможливо. Часто домовленості зі сепаратистами взагалі закінчуються нічим.

АЛЛА БОРИСЕНКО, засновниця Центру пошуку

«Ми везли фуру. Нам сказали, ви міняєте десять чоловік, ми вже вам віддаємо. Коли доїжджали туди, нам сказали: «Добре, приїдете на місце, будемо говорити». В’їхали на територію Донецької області, перший блокпост. Вийшов Володимир Володимирович Рубан, зразу налетіли, зразу під’їхали, хоча були вже домовлені, що нас мають зустріти, броньовики, машини з калашами, з усім, зразу нас взяли в круг. І буквально ми від’їжджаємо метрів п’ятсот, і б’є снайпер. Проїжджаємо три кілометри і попадаємо під обстріл».

Та найжахливіше, каже пані Алла, що в полон українських військових забирають навіть не сепаратисти, а жителі Сходу. А згодом обмінюють їх на продукти та речі. Тому в жодному разі, застерігає волонтер, вона не радить рідним самостійно визволяти військових з неволі.

АЛЛА БОРИСЕНКО, засновниця Центру пошуку

«Коли вона туди зателефонувала, вона сказала, що він восьма дитина в сім’ї. Там на жалість ніхто не візьме. Він восьма дитина в сім’ї, і наче його забрали воювати за те, що у них мали забрати квартиру. Воєнкомат мав забрати квартиру, це я даю з її слів. І та сторона підтвердила. Їм сказали, ви за своїх дітей переживаєте, за свою квартиру, а наші будинки розбиті, і наші діти пошкоджені. І ви хочете, щоб ми його віддали?».

Бувають і такі випадки, каже волонтер, що над військовими не знущаються. А в полоні їх тримають тільки заради допомоги.

АЛЛА БОРИСЕНКО, засновниця Центру пошуку

«В останній момент мене запустили в сітку. Я назвала тих, кого ми маємо забрати. В останній момент передають по рації: «Ми їх не віддаємо. Забирайте когось іншого». Почали виясняти, в чому причина. Уже так, думали, можливо, те, що вони вміють ремонтувати техніку. І їх просто лишають через те, що ремонтують техніку, бо таких не віддають. Не віддають тих, хто вміє ремонтувати техніку, тих, хто можуть бути медиками».

Зараз, каже волонтер, вони збирають речі, продукти харчування та медикаменти, аби обміняти їх на ще кількох українських військових.

 

Автор: Олена Юрик

Залишити коментар

Ваша електронну адресу не буде опубліковано. Обов’язкові для заповнення поля позначені *

*

Scroll To Top