Ви знаходитесь: Головна / Новини / Тернополяни вшанували героїв-ліквідаторів

Тернополяни вшанували героїв-ліквідаторів

У Тернополі віддали шану ліквідаторам. До Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який відзначають щорічно 14 грудня, у день закінчення будівництва саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком, у Тернополі влаштували мітинг-реквієм. Після вранішнього богослужіння усі небайдужі зібралися на молитву біля пам’ятника жертвам Чорнобильської трагедії.

митр. прот. БОГДАН ЗАЯЦЬ:

«Ми нині в молитві просимо Господа, щоби зберіг про них світлу і вічну пам’ять, бо, як казали древні, людина живе доти, поки її пам’ятають. Пам’ятаймо, любі браття і сестри, що найбільший подвиг – це віддати своє життя за своїх ближніх».

Ліквідатори – це військові, правоохоронці, пожежники, медики, будівельники – ті, кого мобілізували в зону лиха насамперед. Серед кількох десятків присутніх на панахиді й ті, хто з атомною катастрофою зіткнувся особисто. Кожен з чоловіків, яких ви побачите згодом, відбув у Чорнобилі від кількох тижнів до кількох місяців.  Згадувати ті події, кажуть, важко.

 ПЕТРО ПАВЛЮК, ліквідатор:

«Якраз 1 травня в нас була демонстрація, а 2 мене забрали туди прямо. Думали, що на велогонку світу. Вивозив дітей, і всіх громадян. Я був два тижні там. А потім перевели мене в групу тилу, я хлопців возив там, в промивочну, на дезактивацію».

ПЕТРО КАЧИНСЬКИЙ, ліквідатор:

«Нас було з ДАІ, рахувати, перші 20 чоловік. Несли службу, в основному, в 30-кілометровій зоні. Самий останній пост – перший пост перед станцією,  до станції так, як от тут до пошти. Давали нам дозиметри. Перший раз тиждень проносили – сказали, що радіації нема там». 

ТАРАС ТУРЧИН, ліквідатор:

«В нас була команда – не писати більше положених норм радіації. Неофіційна, безумовно що, команда. З засобів індивідуального захисту – чисто символічні давали «лєпєстки» на обличчя. І це, напевно що, все. Ну, саме більше боляче те, що, дійсно, була команда не писати. І тепер ми все життя мусимо доказувати, що хтось там був, хтось там не був, а хтось стільки получив дозу».

Наслідки тієї трагедії, кажуть ліквідатори, відчувають до сьогодні.

ПЕТРО ПАВЛЮК, ліквідатор:

«Зубів немає ні одного, всьо протези, зір впав, ноги до колін відказують».

Віддати належне героям-ліквідаторам прийшли і представники місцевої влади. Кажуть, вкрай важливо пам’ятати про тих, кого з нами вже немає, і не забувати також про живих учасників тих трагічних подій.

ІВАН КРИСАК,  в.о. голови Тернопільської облдержадміністрації:

«Ми зрозуміли, що мирний атом – не завжди він є мирним. І люди, які кинулися захищати, люди, які кинулися ліквідовувати цю аварію, не знали, з чим вони воюють. На сьогоднішній день пройшло стільки часу, і ми кожного дня бачимо наслідки цієї трагедії».

СЕРГІЙ НАДАЛ, міський голова Тернополя:

«Кожного року в грудні країна говорить про це, кожного року ми про цих людей згадуємо. Ми згадуємо про людей, яких вже 28 років називають ліквідаторами. Людей, які на себе першими прийняли самий страшний удар, найбільш страшнішої техногенної катастрофи тисячоліття. І сьогодні, по-суті, є день пам’яті, день вдячності і день молитви. Сьогодні маємо помолитися за душі тих, хто загинули, душі тих, хто померли від хвороб. Помолитися за здоров’я живих, щоб ті, живі, збудували таку країну, яка буде гідна пам’яті тих, хто загинули».

Панахида завершилася покладанням квітів до підніжжя пам’ятника. Після цього учасники дійства помолились біля барельєфу ліквідатору-чорнобильцю, командиру пожежного батальйону, Почесному громадянину Тернополя Леоніду Кудринському.

 

Автор: Ірина Худобá

Ірина Худобá
Журналіст

Залишити коментар

Ваша електронну адресу не буде опубліковано. Обов’язкові для заповнення поля позначені *

*

Scroll To Top