Ви знаходитесь: Головна / Новини / Тернопільських дітей вчать ліпити з глини та лазити по стінах

Тернопільських дітей вчать ліпити з глини та лазити по стінах

Провести канікули цікаво та з користю. У Тернополі для дітей організували зимову дитячу школу. В теплу пору року протягом двох місяців діяла літня. Організатори кажуть: зважаючи на довгі зимові канікули вирішили організувати таку і зараз, аби діти могли весело та пізнавально проводити свій вільний час. Тим більше, неодноразово зверталися і батьки дітей, які відвідували попередні заняття.

ЛІЛЯ ПРОЦЬ, директор зимової дитячої школи:

«Для зручності ми розприділили по 2 тижні зміна умовна. І набирали до 40 дітей. Розприділили, і набрали вік від 6 до 11 років. Дзвонили батьки і старших дітей, але, на жаль, ще немає стільки досвіду, щоби 12-13 років  – це трошки інший контингент, підлітки вже майже, і їм треба трохи більш таку цікавішу, різноманітнішу програму».

На кожен день, розповідає Ліля Проць, для дітей продумують програму. Стараються розпланувати все так, щоб розвивати школярів у різних напрямках: фізичному, духовному, естетичному. Відтак, для малечі проводять спортивні заняття, екскурсії, організовують майстер-класи та зустрічі з цікавими людьми, навчають мов та розповідають про історію рідного міста. Діти, каже Ліля Проць, встигли побувати за лаштунками театру, ліпили з глини та тіста, виготовляли вироби зі шкіри і сіна. А ще – готували послання в зону АТО.

ЛІЛЯ ПРОЦЬ, директор зимової дитячої школи:

 «Ми зробили, так само, листи, це літом започаткували. І  в цьому році ми ще навіть зробили  такі подарунки для дітей,  які проживають на території АТО. Ми такі в стилі орігамі зробили ще козаченят. Тобто, ми стараємося, щоб діти як навчалися, так і розвивалися, і руками щось робили, і цікаве взнавали».

На момент, коли до дітей прийшла наша знімальна група, саме розпочиналося заняття з квілінгу. Зі скручених паперових смужок ті робили новорічну ялинку. Дітлахи з радістю розповіли нашим кореспондентам, чим займаються в зимовій школі.

МАРЯНА:

«Ми ходимо на різні гуртки, робимо квілінг, ходимо в «Пласт» на скелелазіння. Тут дуже цікаво».

ЛІДА:

«Ну, ми робимо з квілінгу. Ще ми ходили в Школу ремесел, ми там з глини, з бісеру, малювали. Отаке от всяке робили». 

ДІАНА:

«Ще ми робили з квілінгу ангеляток. Ходили на гуртки в Школу ремесел. Сьогодні ми ходили на «Пласт». Лазили по стінах».

МАША:

«Нам тут проводять різні майстер-класи, на різні екскурсії водять. Тут дуже добрі діти. І мені тут дуже подобається».

Заодно діти діляться, чим мають намір  займатися в наступні дні та які заняття їм запам’яталися чи не найбільше.

СТЕПАН:

«От ми якраз в п’ятницю збиралися піти в краєзнавчий музей. Ще раз підемо у Школу ремесел. Ми робили сніговичків з глини. Дівчата вишивали носочки такі новорічні, хлопці робили зі шкіри різні вироби».

МАРТА:

«Мені найбільше сподобалося робити з глини. Я зробила розочку, сніговичка, котика і… і все».

Хоч не всі заняття дітям даються легко, втім, маленькі відвідувачі зимової школи запевняють: враження – лише позитивні.

ВЛАД:

«На скелелазінні дуже важко лазити, бо там холодно і руки печуть, коли лазиш. Але я там не лазив сьогодні. В мене не було перевзуття».  

Крім того, такі заняття, переконують діти, допомагають знайти нових друзів.

СОФІЯ:

«Мені надзвичайно подобається сюди ходити. Тому що тут дуже цікаві заняття, і нам розповідають про різні народи світу. Мені дуже сподобалось літом сюди ходити. Дуже багато знайшла нових друзів».

Батькам дитяче задоволення обходиться в 50 гривень на день. За ці гроші для дітей проводять заняття, закупляють усі необхідні матеріали та годують. Втім, дітлахи із соціально незахищених сімей, запевняють організатори, відвідують зимову школу безкоштовно. Планів на майбутнє, кажуть, чимало.

ВІТАЛІЙ МАРИНОВСЬКИЙ, співорганізатор дитячої зимової школи:

«З огляду на те, що є попит на цю школу серед дітей і батьків, ми  вирішили трохи розширитися. Я думаю, якщо в минулому році ми 40 дітей приймали в зміну, то в цьому році ми вже плануємо прийняти коло 100 дітей. З них буде вже більша кількість з соціальних сімей, малозабезпечених. І маємо надію, що зможемо побудувати такий табір на кшталт європейських або американських».  

 

Автор: Ірина Худобá-Луциків

Ірина Худобá-Луциків
Журналіст

Залишити коментар

Ваша електронну адресу не буде опубліковано. Обов’язкові для заповнення поля позначені *

*

Scroll To Top