Ви знаходитесь: Головна / Новини / Тернополяни зустріли тіло бійця Олександра Орляка

Тернополяни зустріли тіло бійця Олександра Орляка

На в’їзді до Тернополя, біля Збаразького КПП, кількасот тернополян зібралися, аби зустріти тіло загиблого бійця. Олександр Орляк був командиром гармати 128-ї гірсько-піхотної бригади. Мобілізували хлопця у серпні 2014-го. А майже через півроку, під час мінометного обстрілу під Дебальцевим, він загинув.

ВАЛЕНТИНА КУХАР, голова профспілки освітян Тернополя:

«Він просив маму, щоб вона для їхнього полку, чи там батальйону, допомогла придбати тепловізор. Бо він просив і розказував: «Мама, нас вночі розстрілюють. Вони нас бачать, а ми їх не бачимо. Я тебе дуже прошу, попроси людей!» Мама дуже йому допомагала. Ми зібрались на нараді керівників в понеділок і ці гроші були зібрані буквально в середу. І ми вже їх в п’ятницю в обід передали мамі, а ввечері подзвонили, що таке сталося. Але бажання Сашка виконано. Тепловізор є і сьогодні він буде переданий його побратимам, які приїдуть на поховання».

Ті, хто особисто знали Сашка, і ті хто вперше про нього почули, однаково не могли стримати сліз. Кажуть, це гірка втрата як для рідних, так і для всієї країни.

ХРИСТИНА, знайома Олександра Орляка:

«Краще б ми його зустрічали так, щоб він до нас подзвонив, всі зустрілися б, десь пішли, краще відсвяткували, чим тако маєм зустрічати.  Такий він був, просто в нього характер, що він завжди перший. Був патріотом нашої країни. (перебивка) Справжнім героєм. Шкода його дуже».

ЮРА, працював з Олександром Орляком:

«Дійсно був хорошою людиною. Обіцяв, що в березні зустрінемося, мав в березні приїхати».

п. МАРІЯ – тернополянка:

«Людина, яка у розквіті, людина, яка патріот своєї держави. І ми втрачаємо саме таких людей. Тому дуже боляче. Просто, боляче і прикро, що сьогодні живемо в такий час».

Аби гідно зустріти тіло бійця, люди виходили на вулиці міста з квітами, свічками та синьо-жовтими прапорами. Від Збаразького КПП і до Збаразького кільця люди утворили майже суцільний живий ланцюг. Коли їхав кортеж, дехто ставав на коліна, а дехто  кидав на дорогу квіти, з вигуками «Герої не вмирають!». На Збаразькому кільці похоронну процесію зустрічали священики, учні та вчителі 14 школи. Після відправлення там панахиди, пішки йшли до вулиці Клима Савури, до будинку, де жив Сашко. Попрощатися з воїном можна буде завтра, 11 лютого, в Архикатедральному соборі – з 11 до 13 години. А ховатимуть Сашка Орляка на Микулинецькому кладовищі, біля інших загиблих бійців АТО.

 

Автор: Оксана Максимлюк

Оксана Максимлюк

Залишити коментар

Ваша електронну адресу не буде опубліковано. Обов’язкові для заповнення поля позначені *

*

Scroll To Top