Ви знаходитесь: Головна / Новини / Бійці на Сході потребують постійної підтримки

Бійці на Сході потребують постійної підтримки

На Схід вирушають тоді, коли допомоги дуже багато, кажуть волонтери, і несила відправити її поштою. Дорога туди і назад, плюс відвідини бійців, усе займає близько двох тижнів. І це далеко не так легко, як декому здається, розповідають волонтери.

ТАРАС ГЕРМАН, волонтер Логістичного центру допомоги бійцям АТО

«Останній місяць був плідний, була в нас поїздка в Донецьку область. Тобто це – Волноваха, Маріуполь, Гранітне».

ХРИСТИНА ФЕЦІЦА, волонтер Логістичного центру допомоги бійцям АТО

«Були в місцях, де насправді можна було доїхати до сепаратистів. Коли ти їдеш, з однієї сторони – поле, з іншої сторони – соняхи, і по дорозі жодної людини немає, немає в кого запитати, чи правильно ти їдеш. Навігація, звичайно, веде, але куди вона веде. Ніби то туди, куди треба, але насправді… ти приїздиш на місце дислокації, село ніби є, а де вони знаходяться там в селі».

Цього разу об’їхали чимало населених пунктів, поспілкувались із десятками бійців. Потреби і проблеми, наголошують волонтери, залишились незмінними.

БОГДАН КІНДІЙ, волонтер Логістичного центру допомоги бійцям АТО

«Один сидить і список пише з командирів. Прізвище записав, що взяв, щоб наступного разу, коли волонтери приїдуть, щоб він знову заново не отримував. Тільки вділи, бій пройшов п’ятигодинний. Знову всі сходимось докупи. Машина згоріла, одна-друга, погоріли. Видали зранку форму, кепки видали. От питаємось, видали, де воно. В машині згоріло».

Від того, що згоряє чи просто-на-просто зношується, бійцям постійно потрібен одяг. Не кажучи вже про продукти, медикаменти чи техзасоби.

БОГДАН КІНДІЙ, волонтер Логістичного центру допомоги бійцям АТО

«Від берців до кепок, військові хустки, кепки, футболки, та сама майка потрібна військова, потрібна форма, потрібні прилади нічного бачення, потрібні дрова, дрова потрібно різати, бензопили потрібні, потрібні бідони під воду».

І попри те, що за більш як рік вони наче і звикли, перестати непокоїтись, пояснюють волонтери, не можуть.

ХРИСТИНА ФЕЦІЦА, волонтер Логістичного центру допомоги бійцям АТО

«Перше було місце, куди ми доставляли передачу, це була Прохорівна. І от ми приїхали, ми побачили цього бійця і в нас всередині щось дуже схвильовано перевернулося. Оскільки він буквально розказував, що днями перед тим, день-два, була дорога, село, де вони знаходяться, і зразу поле. Він каже, от на поле падали міни, тобто, через село аж».

Охочим допомогти волонтери радять звертатись до них, у Логістичний центр, що на вулиці Збаразькій, 16.

Автор: Олена Юрик

Залишити коментар

Ваша електронну адресу не буде опубліковано. Обов’язкові для заповнення поля позначені *

*

Scroll To Top