Ви знаходитесь: Головна / Новини / Тернополяни поповнюють фонди бібліотек власними книжками
Тернополяни поповнюють фонди бібліотек власними книжками

Тернополяни поповнюють фонди бібліотек власними книжками

Бібліотеки, про які дбають, заслуговують мати гарний книжковий фонд. Так вважає родина Габлевич. Мати – бібліотекар на пенсії, донька – філолог. Надбані за декілька поколінь книжки вони передають у фонди однієї з міських бібліотек.

Раніше по декілька у сумці, а потім довозили їх автомобілем. Скільки книжок сім’я Габлевич подарувала бібліотеці-музею «Літературне Тернопілля» ні мати, ні донька не знають. Тому що не рахують. Власну бібліотеку вони збирали протягом декількох поколінь і називають її своїм багатством.

ЛІДІЯ ГАБЛЕВИЧ, дарує бібліотеці книжки:

«Чому вийшло таке рішення, щоб передати саме цій бібліотеці? Тому, що цю бібліотеку очолює моя випускниця 3-ї школи. Така Галя, Галина Василівна тепер».

БОГДАНА ГАБЛЕВИЧ, дарує бібліотеці книжки:

«Вперше в Тернополі побачила такий солідний музей і я тут побачила усіх наших земляків. Титанічна праця вкладена, я би цій дитячій бібліотеці, я би особисто, присвоїла звання наукової».

Завдяки сім’ї доброчинців у «Літературному Тернопіллі» тепер більше української класичної літератури, книжок авторів рідного краю, а також мистецьких: про музику та музеї. Літературознавчих та народознавчих словників. А також українська проза та поезія, які раніше були недоступні.

БОГДАНА ГАБЛЕВИЧ, дарує бібліотеці книжки:

«Я вважаю, що це в нас тільки початок діяльності. Тому що мені треба часу, щоб віддати всю свою бібліотеку. Я маю на увазі літературу, яка виходила у 90-х роках. Безпосередньо, яка раніше не вивчалася в радянських школах і був дуже такий прекрасний час, коли все це виходило і я все це встигла купити».

Сьогодні українська книга, розповідають, є дорогою, тому багато хто не може собі дозволити її придбати. Це і є однією з причин, чому сім’я Габлевич вирішила дарувати книжки бібліотеці, а не родичам, друзям чи знайомим. Аби будь-який примірник завжди був доступний тому, хто його потребує.

ЛІДІЯ ГАБЛЕВИЧ, дарує бібліотеці книжки:

«Я вважаю, що всюди – спонсор, спонсор. Спонсор повинен бути і в бібліотеках також. Ну лежить книжка. Ну скільки вона буде лежати? Вже прочитали сусіди, почитала сім’я. Ну а далі? А тут постійний контингент дітей буде».

Окрім «Літературного Тернопілля», зазначають жінки, книжки родини є і у бібліотеці Української гімназії.

 

Автор: Мар’яна Коломієць

Залишити коментар

Ваша електронну адресу не буде опубліковано. Обов’язкові для заповнення поля позначені *

*

Scroll To Top