Ви знаходитесь: Головна / Новини / Єдиний на пострадянському просторі хрест-енколпіон зберігається у тернопільському музеї

Єдиний на пострадянському просторі хрест-енколпіон зберігається у тернопільському музеї

Цей тип хреста, розповідає завідувач відділу давньої історії Олег Гаврилюк, зустрічається не часто, а на пострадянському просторі він узагалі унікальний. Його правильна назва енколпіон. І знайшов цю рідкість колишній студент пана Олега.

ОЛЕГ ГАВРИЛЮК, завідувач відділу давньої історії Тернопільського обласного краєзнавчого музею

«В минулому році студент, який в свій час проходив археологічну практику на базі експедиції, яку я очолював. Називалася вона Волинська давньоруська археологічна експедиція нашого обласного краєзнавчого музею. Відповідно, знайшов зворотну стулку хреста-енколпіона квадріфалійної форми і передав музею з умовою, що от ми впишемо його, буде привласнено номер і буде виставлено в експозицію».

Хрест, показує науковець, складався із двох частин: лицьової та зворотної. І на лицьовій, віднайти яку шансів немає, каже Олег Гаврилюк, вірогідно був зображений Ісус Христос.

ОЛЕГ ГАВРИЛЮК, завідувач відділу давньої історії Тернопільського обласного краєзнавчого музею

«Це – зворотна стулка енколпіона. Фактично, можна сказати, що походить від давньогрецького слова «енколпіос». І це фактично наперсний хрест. Це – зворотній бік. Ми бачимо на зворотному боці зображення Матері Божої на троні разом із Ісусом Христом. Над головою німб, відповідно. І по боках профільні зображення, погрудні профільні зображення, якихось святих або апостолів. Ще тут є деякі нарости. Йому ж фактично понад 700 років, то ми будемо тримати в дистильованій воді, думаю, що вони відійдуть, і тоді досить добре буде патену видно і, можливо, навіть якісь надписи прочитаємо».

Віднайшли частину енколпіону на Зборівщині. До слова, у цьому місці було віднайдено найбільшу кількість предметів християнського культу кінця 12 – початку 13 століття, каже Олег Гаврилюк.

ОЛЕГ ГАВРИЛЮК, завідувач відділу давньої історії Тернопільського обласного краєзнавчого музею

«Знайдений він біля села Городище Зборівського району, урочище Бозок. Це – територія літописна града, який згадується в Іпатівському літописі на початку 13 століття під назвою Босков, скоріш за все, що правильно Боско. Величезне давньоруське місто, яке знаходилося на території правобережжя річки Серет. Фактично, це такий невисокий мисоподібний виступ, висотою десь 35 метрів, не більше. З точки зору військової оборони і структури воно непридатне було для оборони, тому що монголи його досить легко захопили і спалили десь взимку 1241 року».

Цей енколпіон носили його, передбачає Олег Гаврилюк, духівники високого рангу.

Автор: Олена Юрик

Залишити коментар

Ваша електронну адресу не буде опубліковано. Обов’язкові для заповнення поля позначені *

*

Scroll To Top