Ви знаходитесь: Головна / Новини / Тернопіль попрощався із бійцем АТО Андрієм Питаком

Тернопіль попрощався із бійцем АТО Андрієм Питаком

Аби гідно зустріти Героя, у Храм Покрови Пресвятої Богородиці люди почали сходитись ще до початку панахиди. Несли синьо-жовті квіти та вінки. Серед присутніх було чимало школярів. Особисто Андрія Питака вони не знали, кажуть, не прийти не могли, оскільки чоловік навчався у їхній гімназії.

МАКСИМ, учень Української гімназії ім. І. Франка  

«Так, гімназисти прийшли вшанувати пам’ять Героя України Андрія Питака, який був випускником нашої гімназії і загинув за Україну в зоні АТО».

Учителі ж гімназії згадують Андрія як старанного та доброго учня.

ОЛЕКСАНДРА ГРАБОВСЬКА, вчитель української мови та літератури Української гімназії ім. І. Франка

«Я його пам’ятаю на уроках, як він відповідав, як він хотів знати, як він хотів вчитися. Андрій був дуже добрий, дуже товариський. Ну, те, що він пішов воювати, то, мабуть, він не міг не піти. Бо він був таким завжди, він мав таку свою чітку позицію. Знаєте, як то кажуть, добра дитина, оце такий був Андрій».

Призвали Андрія у серпні 2015 року. Перед тим, як вирушити на Схід, каже командир його роти, він проходив підготовку на полігоні спершу в Рівному, потім у Житомирі. Безпосередньо на Сході боєць пробув трохи більше трьох місяців. 1 березня під час виконання бойового завдання Андрій та ще двоє із його екіпажу загинули.

Командир роти, в якій служив Андрій Питак

«Згідно з бойовим розпорядженням виїхали на бойове завдання. Під час здійснення маршу відбувся підрив хамера. Андрій знаходився всередині. Загинув на місці. Трагедія сталася в Луганській області Попаснянському районі, в районі села Мирна Долина».

Андрію Питаку було всього 35 років. Чоловік працював у міському управлінні соціальної політики. Був головним спеціалістом у відділі з питань постраждалих внаслідок Чорнобильської аварії.

ВОЛОДИМИР СУЛИМА, начальник міського управління соціальної політики

«Можу сказати, що він був сумлінним працівником і надзвичайно скромним. Я б сказав, що з усіх працівників, які в нас працюють в управлінні, а їх більше ста, Андрій був найскромнішим працівником. Коли він одержав повістку у військкомат, він не відмовлявся. Він сказав, якщо мене призивають, я піду, тому що країна знаходиться у серйозній небезпеці і хтось повинен її захищати».

Поховали Андрія Питака на Микулинецькому кладовищі поряд із могилою батька.

Автор: Олена Юрик

Залишити коментар

Ваша електронну адресу не буде опубліковано. Обов’язкові для заповнення поля позначені *

*

Scroll To Top