Ви знаходитесь: Головна / Новини / Кореспонденти ІНТБ патрулювали разом із тернопільськими поліцейськими

Кореспонденти ІНТБ патрулювали разом із тернопільськими поліцейськими

Близько 20-ї години на Котляревського, 24 починається вечірня перезмінка. Сьогодні з роботи по місту повертається третя рота патрульної поліції Тернополя і передає естафету четвертій. Щоб заступити на зміну, звичайно, потрібно пройти медогляд.

«- Як космонавт».

Тоді хлопці отримують амуніцію та перевіряють стан автомобіля. На вечірню зміну обов’язково вдягають бронежилет. Перезмінка може тривати і кілька годин, оскільки реагують на всі виклики і часто не вдається вчасно повернутися на базу. От і ми сьогодні із чергової частини виїжджаємо, коли вже стемніло. Наразі працюємо із хлопцями з відділу моніторингу, і їдемо до одного із патрулів, якому потрібна підмога. Паралельно полісмени перевіряють телефоном ще один виклик.

ТАРАС ЯМБОРКО,  інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в м. Тернопіль:

«- Ви дзвонили на лінію “102”?

-…

-Це інспектор патрульної поліції відділу моніторингу, рядовий поліції Ямборко Тарас. Скажіть, що саме підозрілого з цією людиною?

-Так, так.

(пройшло 2 хвилини)

-Вас фотографує?

-…

-Спитай чи він водій?

-Сфотографував і втік?

-…

-Вам погрожували, так?

-…

(пройшло ще 2 хвилини)

-Добре, я зрозумів Вас! Все, до побачення. Всього найкращого!»

Патрульні розповідають, такі виклики – не рідкість. Часто люди телефонують на 102 без поважних на це підстав.

ТАРАС ЯМБОРКО,  інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в м. Тернопіль:

«Звичайно, якби ми зараз були вільні, могли би зараз спокійно їхати, оформляти його по 183 за неправдивий виклик служб. Але в нас зараз терміновий виклик – допомога екіпажу, ми не можем поїхати, щоби провести з ним профілактичну бесіду».

Допомога потрібна патрульним на Об’їзній. Оскільки, робота на проїжджій частині, то світловідбивний жилет дістався і мені. Тут кілька годин тому трапилась ДТП, автомобілі вже на штраф-майданчику, проте на місці все ще працюють поліцейські. Заважав їм мужчина, який приїхав сюди, за його словами, через те, що один із учасників аварії його водій. Проте пояснити чому він тут і чого хоче добитися від патрульних – не міг.

«Але я приїхав об’яснити: мій кур’єр ***, в на тверезому стані, дівчата, ота дівчина мені сказала: «Нє», всьо я більше від неї ні*** не хочу! Всьо, я більше ні*** не хочу! Він мені дзвонить і каже, що він в тверезому стані, в нього ***. А він п’яний, я собі вдома сиджу, з жінкою святкую День народження, в мене діти…».

Переконавшись, що тут впораються ті патрулі, які вже є на місці, їдемо далі. Цього разу виклик в квартиру. Конфлікт.

«-Будинок 4-й, 75-та квартира.

-Поліцію викликали?

-Тут вже є поліція, на 5-й поверх пішли.

-Я зрозумів».

На 5-й поверх йдемо і ми, але в квартиру не заходимо. Там учасники конфлікту, вже спілкуються із патрульними, і пояснення писати відмовляються, посилаючись на своє конституційне право. Тому повертаємось до жінки, яка викликала правоохоронців. Відеозйомку нам жінка дозволяє.

«- Ви заявляти на нього будете?Тому, що зараз факт того, що він Вам усно погрожував, є свідки, які це бачили?

-Ну, та хто? То ніхто не посвідче. Хто буде посвідчував? Бо вони друзі.

-Скажіть, щоб тихіше було, бо в мене дитина заснула. Нема з ким говорити.

-Не затикай мені рота.

-Тихо. Я зараз викличу сюди відповідні органи і вони подивляться чи ваші діти тут знаходяться в нормальних умовах чи ні.

-В нормальних, якби не мішалася».

Ще кілька хвилин патрульні намагаються з’ясувати чи буде письмова заява.

«-Я запитую Вас ще раз: заяви не пишете, пояснень не даєте?

-Я ще раз кажу: я прощаю. Но ще раз, як він мене мене зачіпить…

-А можна мені написати?

-На кого?

-На них двох. Можна скаргу якусь написати чи ще щось?

-Можна. Ви вживали сьогодні алкоголь?

-Ви що? Я не п’ю взагалі. В мене троє дітей.

-Розберіться, я вам пораджу краще нормально в сімейних обставинах, поговоріть зранку. А зараз дайте дітям виспатись. Якщо захочете написати заяву – приходити на Шевченка, 10, від Вас приймуть всі заяви і відповідні міри приймуть.

-Добре, я прийду».

Вже на вулиці, нам пояснюють ситуацію поліцейські.

ЮРІЙ ГОЇК, командир роти №4 УПП в м. Тернопіль:

«Заявниця стверджувала, що громадянин з квартири на 5-му поверсі, погрожував їй фізичною розправою. По факту ні свідків, ні доказів ніяких не було. Я так розумію, що вони відпочивали разом, вживали алкоголь і якась в них суперечка виникла і на підставі цього вони викликали патрульних. З громадянином проведено профілактичну бесіду, від пояснень обоє відмовились. Я надіюсь, що конфлікт у них вичерпався».

Тепер ми пересідаємо в автомобіль командира 4-ї роти. Поки їдемо, Юрій Гоїк розповідає, як проходять робочі будні поліцейських і зізнається, працювати з людьми буває важко. Каже, часто морально хлопці втомлюються більше, ніж фізично.

ЮРІЙ ГОЇК, командир роти №4 УПП в м. Тернопіль:

«Найважче – це реально ДТП. Коли є постраждалі, коли це з потерпілими ДТП. І це працювати по правилам дорожнього руху. В принципі, важкого – це є спілкування з людьми і намагання довести їм нашу думку. Люди часто не розуміють, що вони порушують Закон. В них вони праві завжди, і от переконати людину,навести їй докази, зачитати їй статті, які вона порушує. Оце є важким етапом, щоб вона сама це усвідомила».

Тим часом отримуємо наступний виклик. Знову – сімейний конфлікт.

ЮРІЙ ГОЇК, командир роти №4 УПП в м. Тернопіль:

«- Ви спокійно говоріть, бо люди сплять. Дивіться, Ви знов кричите.

-Нє, нє, ціхо.

-Ну, та Ви кажете, «ціхо», а самі кричите.

-Вона мене б’є.

-Нє, нє, я не буду бити. Я щось подивлюсь зара. Чо ти мене одпихаєш? Я зара покажу, горілка де.

-Ой, мужчина, Ви просто не знаєте.

-Не кричіть, дивіться, я з Вами спокійно говорю.

-Людей спитайтеся, що він робить.

-Та люди сплять, заспокойтеся, бо ми ще зараз Вас заберем.

-Андрій, йди кажи!

-Що я буду казав?Що ти хоч?

-Кажи, що він витворяв! Таня, йди!

-Ану, покличте. Вийдіть сюди, поспілкуватися

-Я чо буду виходити? Вона визивала, йдіть рішайте собі».

Після всіх формальностей на виклику, повертаємось на дорогу і переконуємось – вночі тут також поліцейським роботи не бракує. В когось не горять «стопи», в когось – фара, в когось не підсвічується номерний знак, а хтось порушує ПДР не реагуючи на дорожні знаки. Дехто з водіїв обходиться зауваженнями:

(водій автомбіля – інвалід)

«-Тут заборонено стояти, знаєте?Чекаєте когось?

-Жінка має приїхати.

-Скоро приїде жінка?

-Десь за 5 хвилин.

-Я зрозумів. Ну, тоді жінку забирайте і швиденько їдьте. Добре? Все тоді, гарного вечора, щасливо!»

Дехто – отримує копію постанови про стягнення за адмінправопорушення.

ІГОР КОСАР, інспектор роти №4 УПП в м. Тернопіль:

«Це частина 1, 121. Буде стягнення 340 гривень».

Є люди, які реагують на патрульних позитивно:

«Все правильно. Ну, хлопці, зрозумів».

Дехто – аж ніяк:

«На *** та поліція!»

ЮРІЙ ГОЇК, командир роти №4 УПП в м. Тернопіль:

«Роботи багато в нас в місті Тернополі, хоча і, може, комусь здається, що це не так. Викликів за день буває досить велика кількість і це бувають і ДТП, і сімейні скандали, і різного типу і бійки, і грабежі, розбої, от. І кожен намагається чим пошвидше приїхати, надати допомогу. Тому що реформа на це і покладена, щоб люди бачили, що ми не просто сюди прийшли, що ми не каральний орган, як колись це було, а ми нова система, яка надає послуги».

Побувши «в шкірі» патрульних лише половину їхньої зміни, ми зізнаємось – втомилися і попрощались. Хлопці ж патрулювання продовжили до ранку.

Автор: Наталія Єднак

Наталія Єднак

Залишити коментар

Ваша електронну адресу не буде опубліковано. Обов’язкові для заповнення поля позначені *

*

Scroll To Top