Ви знаходитесь: Головна / Новини / Бельгійські благодійники допомагатимуть на Тернопільщині

Бельгійські благодійники допомагатимуть на Тернопільщині

Вже понад двадцять років із бельгійськими благодійними фондами співпрацюють кілька областей України, зокрема, Львівська та Рівненська. Тепер дійшла черга і до Тернопільщини. Бельгійці наголошують, хочуть не лише обмінюватись досвідом і знаннями, а й працювати над конкретними проектами.

ЛІЛІАН БОЛЛАЕРТ, голова благодійного фонду «Український проект в Едегемі»

«Я вимагаю створення нових відносин, але практичних, для вирішення конкретних проблем, через покращення стосунків між Україною і моєю країною. Я намагаюся підтримати ті пілотні проекти в різних галузях».

В ході зустрічі виокремили кілька напрямків роботи, які наразі в процесі реформування: освіта, соціальний захист та охорона здоров’я. Що стосується останнього, визначили пріоритетне завдання: відкрити окреме паліативне відділення. Тим паче, певний досвід вже є. Нагадаємо, наша область одна із перших, де відкрили хоспісне відділення, а цьогоріч – і хоспіс у Плотичі.

ВАДИМ БОЯРСЬКИЙ, директор департаменту соціального захисту населення ТОДА

«Це дасть змогу можливості створення паліативного відділення, яке фактично вже існує в пансіонаті обласного значення. Там, де проживає, близько 180 чоловік, немічних людей, які доживають свій вік, це одинокі люди, які фактично вже отримують там таку допомогу».

Метою майбутнього українсько-бельгійського проекту – паліативна допомога хворим спіно біфіда гідроцефалією.

ВОЛОДИМИР БОГАЙЧУК, начальник управління охорони здоров’я ТОДА

«Спіно бітера гідтоцегфалія – це є проблеми вроджені аномалії розвитку і таких в нас дітей є, скажімо так, багато, на превеликий жаль. І якраз цей директор фонду, П’єр, він готовий допомагати нам щодо забезпечення відповідними медичними препаратами».

Захворювання має дві проблеми. Перша – медична, діти мають пролежні і майже не ходять. А друга, не менш важлива, соціальна.

 ІГОР ВІТЕНЬКО, лікар, волонтер

 «Діти повністю відрізані від соціального життя, сидять вдома, вони не хочуть іти в школу, вони мало мобільні через те, що, дуже просто, дітей і дітей не навчили, як з цим справитися. І П’єр, він голова фонду, він має дуже великий досвід – 18 років очолює цю організацію. І він приїхав сюди, щоб цим досвідом поділитися, організувати батьків, організувати громадську організацію і направити допомогу цим батькам і дітям, навчити їх тому, щоб вони були повноцінними членами суспільства».

ПІРРЕ МЕРТЕНС, директор фонду «Child-help international»

«Цього ранку, в обласній лікарні, ми мали зустріч з багатьма батьками, чиї діти страждають від цього захворювання, вони залишилися чекати, щоб ми повернулися, бо в них залишилося ще чимало питань. Україна – це чудесна країна і, важливо, що є багато реформ. І оскільки ви тут, за цим круглим столом, ви також думаєте про тих, хто є найбідніші із найбідніших».

До речі, лікар-волонтер Ігор Вітенько, виходець з Тернопільщини, вже 17 років працює у Бельгії спеціалістом з лікування ран. П’ять років тому започаткував проект підтримки українських лікарів. В основному – це навчальні програми. До прикладу, методика лікування ран із застосуванням вакуумних всмоктувачів. Запевняє, це дозволяє знизити ризик ампутації.

ІГОР ВІТЕНЬКО, лікар, волонтер

«І мені вдалося, на сьогоднішній день, 10 таких вакуумних помп подарувати різним клінікам західного регіону, можна сказати: від Києва до Івано-Франківська. І в нас в області – це Кременець, це Чортків, це Тернопіль, в яких знають ці технології. Навіть, якщо бракує цієї апаратури, люди вже навчилися технології, і вони шукають, що можна знайти тут, щось схоже, переробити, модифікувати».

З початком бойових дій на Сході, спільно із групою українців у Бельгії, започаткував і волонтерську програму. Там збирають гуманітарну допомогу для українських медичних закладів.

ІГОР ВІТЕНЬКО, лікар, волонтер

 «Дві великі вантажівки в Тернопіль минулого року, в Тернопільську область, «Червоний хрест» його розмитнював і розприділили між лікарнями в Тернопільській області. Це 40 тон вантажу. Ми там маємо багато що передати, нема, чим забрати. Тому, якщо є меценати, транспортні фірми, які можуть допомогти і мають такі можливості, будь ласка, просимо звертатися. В нас є вантаж, але ми не можемо його сюди привезти».

Автор: Мар’яна Феник

Мар’яна Феник

Залишити коментар

Ваша електронну адресу не буде опубліковано. Обов’язкові для заповнення поля позначені *

*

Scroll To Top