Ви знаходитесь: Головна / Новини / Лемки зібралися в Тернополі, аби відсвяткувати Йордан

Лемки зібралися в Тернополі, аби відсвяткувати Йордан

Лемки знову з’їхалися на Тернопільщину. На цей раз, аби відсвяткувати разом Різдво та Йордан, за лемківський традиціями та звичаями. Ця подія, до слова, друга за масштабом після «Дзвонів Лемківщини». Нагадаємо, фестиваль щорічно об’єднує на Тернопільщині представників цієї етнографічної групи з різних куточків країни та зарубіжжя.

«Народився Бог на санях

В лемківськім містечку Дуклі.

Прийшли лемки у крисанях

І принесли місяць круглий».

Б-І. Антонич

Колядку, на слова Богдана-Ігоря Антонича, лемки люблять і нею розпочинають святкування різдвяних свят. Адже, в ній йдеться про те, що Боже дитя з’явилося саме в лемківськім містечку – Дуклі. Нею ж і розпочали святкувати Йордан в палаці культури «Березіль», куди з’їхалися лемки зі всієї області, та й, навіть, із сусідніх.

ОЛЕКСАНДР ВЕНГРИНОВИЧ, голова Тернопільського обласного товариства «Лемківщина»

«Ми знаємо, що лемки, як етнографічна група українського народу, на жаль, десь на сьогоднішній день на межі зникнення. І ми робимо все, для того, щоб відродити славні традиції, гуртувати лемків. В нас сьогодні до 500 чоловік буде на нашому святі. Свято пов’язане із священиком, вертепом, з концертною програмою, буде господар і господиня свята».

Господар і господиня свята, а точніше, як кажуть лемки – ґазда і ґаздиня, «зачинають» святкування та припрошують до столу усю лемківську родину. Яка до слова, як прийнято, приходить не з пустими руками. От і на святі столи вгиналися як від традиційних українських, так і від лемківських страв.

ІГОР ДУДА, ґазда свята

«Кожний приносить свою кутю, свої пожитки, а чим пригощали…»

ВІРА ДУДАР, ґаздиня свята

«Я, як ґаздиня можу сказати більше, бо готую лемківські страви і завжди стараюся, щоб на нашому різдвяному столі поряд з українськими традиційними стравами, завжди, стояли лемківські. Отже, хліб називався «крачуном», «крачун». І він був спечений на дровах, в п’єцу на блясі. Мука була вівсяна, в перемішку з ячмінною».

ІГОР ДУДА, ґазда свята

«Хліб мусів бути з часником. Часник найбільше смакує на Різдво».

І додає, на відміну від поширеної традиції починати вечерю кутею, лемки, навпаки, нею закінчують.

ІГОР ДУДА, ґазда свята

«В нас же кутею закінчують, кутя солодка. Хоча в нас кутя була не зі пшениці, а з рису. І запивали ябчанкою, тобто, узваром – ось це закінчення було. А тут навпаки».

Цілий вечір ґазда і ґаздиня говорять лемківською говіркою, яку діти, вже майже не знають. Однак, у вертепі також використовують.

АНДРІЙ, учасник вертепу

«Ще бачте є лемківський хор, буде співати. Ну, буде невеличкий вертеп. Правда, в нас не буде у вертепі смерті. А так далі, все буде. Вертеп буде на лемківській мові. Я є Мошко. Це така людина, яка бігає попри столи, знаєте, там всьо міняє, торгує, продає, забирає. Короче, думаю, знаєте. Я є якась така людина, що мені такі ролі одразу підходять».

Однак, на цьому таланти Андрія не закінчуються, каже, вміє пародіювати голоси різних політиків:

АНДРІЙ, учасник вертепу

«Доброго дня, шановні краяни, хотів би привітати вас з новим роком. Щастя-здоров’я, ну, короче, всього доброго».

Загалом, так лемки відзначають Йордан у Тернополі з 1990 року. Кажуть, ще жодного разу не пропустили. Захід став вже частиною загальноміських святкувань.

СЕРГІЙ НАДАЛ, міський голова Тернополя

«Лемківська громада дуже багаточисельна у Тернополі і вона реально є прикладом для всіх українців, як навіть в умовах гоніння та переслідування можна зберегти дружбу, єдність і підтримку. Дуже багато хто приїжджає до Тернополя подивитися на лемківські дійства, нам приємно, що в Тернополі працює лемківська церква».

Тепер лемківська родина має ще один привід зібратися. Від минулорічного відкриття церкви у Тернополі, започаткували відзначення лемківського «кермешу», у червні, на свято Трійці.

 

Автор: Оксана Максимлюк

Оксана Максимлюк

Залишити коментар

Ваша електронну адресу не буде опубліковано. Обов’язкові для заповнення поля позначені *

*

Scroll To Top