Ви знаходитесь: Головна / Новини / Для особливих дітей створили міні-дитсадок

Для особливих дітей створили міні-дитсадок

Люди з синдромом Дауна добрі та світлі, здатні співпереживати та ділитися своїм теплом з іншими, лиш тільки суспільство не завжди готове їх прийняти.  Така аномалія – це доля випадку, від якої не застрахований ніхто. Адже із синдромом Дауна можуть народитись діти у будь-якій сім’ї. Відмінність у тому, що на світ вони з’являються із зайвою хромосомою.

ОЛЬГА ГОРДІЄНКО, голова обласної громадської організації «Центр сприяння дітям з синдромом Дауна «БебіКо»:

«Яка дає відповідні фізіологічні ознаки, які є генетично закладені. Ми бачимо, розрізняємо, що це синдром Дауна. Друга така ознака – це все-таки повільність у реакції. Тобто ми вчимось, вихователів прошу і мам прошу, дати трошечки терпцю. Тобто, якщо хочемо швидкого реагування, то його не буде. Треба чучуть паузи».

МАРІЯ ЗАГОРСЬКА, психолог громадської організації «Центр сприяння дітям з синдромом Дауна «БебіКо»:

«Діагноз одинаковий, але потреби у дітей зовсім різні. Хтось має потребу у розвитку мовлення. Хтось має потребу в розвитку моторики, сенсорики. Тому, можна сказати, до кожної дитини ми підходимо так індивідуально. І вже, можна сказати, на запит батьків, звертаємо на те увагу чого вона дійсно потребує».

Сьогодні дітки з таким синдромом відвідують садки і вчаться у школах. Саме це, є чи не найважливішим і чи не найбільшим досягненням. Мар’янчику п’ять з половиною, зараз його мама про вроджену аномалію сина говорить спокійно. Хоч пригадує, як тільки-но дізналася, було страшно. Хлопчик ще з рочку ходить на розвиваючі заняття. Останній рік його все частіше залишають у звичайному дитячому садку. Плюс заняття з логопедом і навчання у Центрі «БебіКо». Жінка зазначає, так наполегливо готуються до школи.

НАТАЛІЯ НОВОСАД, мама особливої дитини:

 «Дуже страшно, особливо перших півроку-рік. Але потім звикла, почала сприймати його, як звичайну дитину. І любити його, розвивати його. Ну все, як звичайні діти. Люди реагують нормально. Може дехто жаліє, але це нема що жаліти. Це є нормальна дитина. Я його люблю. Він ходить у звичайний садочок, зі звичайними дітками. Ну єдине, що зараз трошки краще б розвиток мовлення. А так він все розуміє. В нього є молодша сестричка. Він з нею грається, він її опікує. Ну, як старший брат».

У «Центрі сприяння дітям із синдромом Дауна «БебіКо», підкреслюють, особливістю таких дітей є те, що вони часто наслідують поведінку інших. Тобто, яке середовище оточує дитину, такою, відповідно, вона і буде.

ОЛЬГА ГОРДІЄНКО, голова обласної громадської організації «Центр сприяння дітям з синдромом Дауна «БебіКо»:

«Зараз ми вже готові у звичайні садки, ходимо у звичайну школу. Так, у нас є майбутнє в училищах, навчання професії, власне вибір професії. Над чим ми будемо далі працювати. І, в першу чергу, це ще хочеться відмітити згуртованість батьків, в нас є така команда батьків, які готові вперед, за свою дитину».

Щоб розповісти людям більше про це захворювання до Всесвітнього Дня людини із синдромом Дауна організація «БебіКо» у Тернополі вже четвертий рік поспіль організовує акцію «Кольорові шкарпетки». У цей день у світі багато людей вдягає чи використовує, як аксесуар, саме кольорові шкарпетки. Цим самим висловлюючи свою підтримку людям із синдромом Дауна.

ОЛЬГА ГОРДІЄНКО, голова обласної громадської організації «Центр сприяння дітям з синдромом Дауна «БебіКо»:

«Ми за ці шкарпетки беремо 21 гривню. І кожен рік ми плануємо ці кошти на щось. Цього року в нас активність найбільша.. До нас долучилися декілька компаній, які забрали шкарпетки оптом. В першу чергу хотілось би відмітити те, що Ліда, якій 15 років, в неї синдром Дауна. Вона тернополянка, дівчинка. Презентацію проводить у парламенті. Власне, розказує про себе, про що вона мріє. І девізом цієї зустрічі є: «Мій голос, моя община».

Обласну організацію «БебіКо» відвідує понад 70 родин, які стикнулись із цією проблемою, стільки ж сімей, у яких народились діти з аутизмом, є також малеча з діагнозом гідромікроцефалія, церебральний параліч. Щоб створити кращі умови для перебування та навчання дітей для Центру цьогоріч виділили нове приміщення. Це дало можливість впровадити з першого березня соціальну послугу – денний догляд, по типу міні-дитсадка. Відтепер батьки зможуть залишати своїх чад майже на весь день.

 СЕРГІЙ НАДАЛ, міський голова Тернополя:

«Міська рада прийняла рішення, передала це приміщення, де близько 160 квадратних метрів для громадської організації «БебіКо». До складу якої входять професійні, практикуючі психологи, фізіотерапевти, люди, які вже багато років займаються з такими дітками. Раніше вони орендували квартиру в центральній частині міста за власні кошти. По-перше, там було замало площі і строк оренди завершився. Вони звернулися по допомогу – знайти приміщення. Спільно разом з ними вибрали те приміщення, яке найбільше їм підходить, яке найбільше адаптоване».

Діти ж шкільного і дошкільного віку по кілька годин на день займаються на другому поверсі Центру. Тут спеціалісти проводять розвиваючі навчання різного типу.

ДІМА:

«Діма. – А років скільки тобі? – 11. – А розкажи, що ти робиш. – Пишу. Цифри. – Покажи, будь ласка. Ти дуже гарно пишеш. А які цифри? – 8, 9, 10».

НАЗАР:

«Назарчик. – А скільки тобі років? – 5. – А ти з Тернополя? – Так. – А що ти зараз розв’язуєш? – Приклади. – Покажи які. Важкі приклади? – Так. – Який найважчий? – Оцей. – 18 -4? – Так. – І скільки це буде, в тебе ж є відповідь – 14».

І пишуть, і рахують, ну і, звичайно ж, читають.

МАКСИМ:

Читає вірш.

 

Автор: Мар’яна Феник

Мар’яна Феник

Залишити коментар

Ваша електронну адресу не буде опубліковано. Обов’язкові для заповнення поля позначені *

*

Scroll To Top