Щоб вирішити нагальні проблеми міста, науковцям, владі та громадськості варто об’єднати зусилля. До такої спільної думки дійшли учасники обговорення, яке провели в Українському домі «Перемога». Зібралися, щоб проаналізувати відкритий лист-звернення наукової інтелігенції до мера і громади. Нагадаємо, він з’явився ще на початку червня. Під листом підписалися науковці місцевих вишів. В зверненні вони пояснювали: занепокоєні станом екосистеми в місті, зокрема, скороченням кількості зелених насаджень внаслідок забудови. На громадське обговорення науковці делегували професора з педуніверситету Василя ГрубІнка. За його словами, хоч нерідко піднімають питання про площу зелених насаджень, не менш важливою є їх якість.
ВАСИЛЬ ГРУБІНКО, зав. кафедри загальної біології ТНПУ ім. В. Гнатюка:
«В наших парках хворі сосни. Всі. Вони сохнуть. Вони вже всі руді. Вони потребують заміни. Хвороби дерев, особливо в місті, це явище відоме. Тому йде питання не тільки про кількість парків. Йде питання про якість насаджень. З точки зору їхньої здатності очищати повітря, здатності очищати воду».
Втім, розв’язання ситуації, вважає Василь ГрубІнко, – не у взаємних звинуваченнях. Відтак, професор запропонував провести конференцію з участю науковців та громадськості. Запевняє: місцеві науковці мають чим поділитися – у них є ідеї та напрацювання. В разі необхідності готові покликати і колег з інших міст.
ВАСИЛЬ ГРУБІНКО, зав. кафедри загальної біології ТНПУ ім. В. Гнатюка:
«Науковці цього листа писали не тому, щоби ми сьогодні сварили владу. Я не був ініціатором листа, але його з задоволенням підписав. З якою метою? Треба обговорити. Ми сьогодні маємо поставити проблему. Немає науково обґрунтованої в місті Тернополі кількісного і якісного обґрунтування зелено-паркової системи».
В свою чергу, в міській раді кажуть: Тернопіль вже має концепцію озеленення. Подібним в Україні можуть похвалитися лише 5 міст. В її розробці, кажуть чиновники, брала участь і наукова інтелігенція.
ОЛЕГ СОКОЛОВСЬКИЙ, заступник начальника міського управління ЖКГ:
«Що означає європейське місто – це поєднання економічного, соціального і екологічного вектора. А екологічний вектор має певну методологію. Ця от методологія повністю розроблена. На даний час ми знаємо, що садити, як садити, з урахуванням яких факторів, і що зробити так, щоб дерево не висихало. Наукова частина є, її не треба вже розробляти. Тому що ми вліземо в науковість, яка не дасть своїх результатів. А нам треба вирішити питання його втілення».
Втім, запевняють у міській раді, з науковцями співпрацювати готові.
ОЛЕКСАНДР СМИК, начальник міського управління культури та мистецтв:
«Програма розвитку парків затверджується на сесії. Давайте, зініціюємо, я буду лобістом цього питання, щоб громадські організації, науковці, конкретні люди, які розбираються в тому і небайдужі, виступили зі своїми пропозиціями щодо створення програми розвитку парків з 2015, і там на 4 роки вони приймаються».
До слова, як повелося останнім часом, громадське обговорення не пройшло спокійно. Активісти, які були присутні на засіданні, підняли і земельні питання. Зокрема, йшлося про майданчик на Гнатюка, межі парків, незаконну, на їх думку, забудову, тощо. Доходило і до сварок. Натомість Олександр Смик запропонував громаді кожного кварталу збиратися на обговорення проблем міста в якійсь певній галузі і намагатися знайти конструктивні рішення.
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Тернополя та області.
