Підводка: По обидві сторони Дніпра – ми продовжуємо розповідати про героїв та їхніх рідних. Наша знімальна група побувала на Лановеччині у сім’ї Ігоря Жигайла, військовослужбовця, який зараз воює на Сході. Про віру, любов і надію далі у сюжеті.
До закінчення університету та отримання диплому Ігорю Жигайлу залишалось усього кілька днів. Та замість святкового костюма хлопець повинен був одягнути військову форму й каску. Про те, що юнак має служити, його сповістили навіть не повісткою, а телефонним дзвінком. Але сумнівів, йти чи ні, розповідають рідні, у хлопця не було.
ІРИНА ЖИГАЙЛО – мати
«Його брали як на десять днів спочатку. Ми не переживали. Там думали, такий стан в країні. Там їх підготують, підівчать, щоб вони в случай небезпеки, щоб могли захищати свою країну. То він йшов на десять днів, потім на п’ятнадцять днів, потім на сорок п’ять днів, потім вже на три місяці, і тепер вже п’ятий місяць».
Відколи син на Сході, розповідає батько, страх за його життя щодня посилюється. Про те, що можуть втратити свою дитину назавжди, вперше повірили після обстрілу, що стався усього за кілька днів після приїзду на Донеччину.
ВІТАЛІЙ ЖИГАЙЛО – батько
«Десь вони довго не побули, днів чотири-п’ять, як от під Волновахою практично його друзів там розбили. Вони жили біля нього через палатку. Це було…, бо він є в зенітниках, а це була піхота».
Таких випадків, згадують рідні, ще безліч. Та про них син мовчить. Не лише тому що не можна розповідати, а й щоб не лякати батьків і дружину.
ВІТАЛІЙ ЖИГАЙЛО – батько
«Я вже не пам’ятаю, то десь три неділі назад, що я до нього дзвоню, він просто ліг на телефон, і я чую бій».
За благополучне повернення додому рідні моляться щодня. Кажуть, єдине, що їм залишається – це вірити та молитись. Бо тільки Бог може вберегти їхнього Ігорчика.
ІРИНА ЖИГАЙЛО – мати
«Ми дуже переживаємо і чекаємо кожного ранку, щоб подзвонити, що він живий і здоровий».
Ніколи не бажали, діляться рідні Ігоря Жигайла, аби замість їхнього сина служив хтось інший. Для хлопця вимагають тільки ротації, бо він уже п’ятий місяць без відпочинку.
«– Не будуть там вони, будуть тут вони. – Щоб всі тікали, це тоже не вихід. – Мені легше не буде, якщо когось візьмуть. Я хочу для своєї дитини, щоб якась прийшла ротація, щоб вона відихнула».
Ігоря тут, на спокійній Лановеччині, чекають не лише батьки, а й любляча дружина. Вона каже, після повернення коханого додому, обов’язково народить йому двійню – хлопчика та дівчинку. А зараз Ігор приходить до неї лише уві сні.
ІРИНА ЖИГАЙЛО – дружина
«Сон мені снився, що він до мене казав, я до тебе через три дня приїду додому. І справді його через три дня відпустили тоді в отпуск. Як якийсь віщий сон був».
На Сході з Ігорем стався ще один випадок – його від смерті вберегла весільна обручка. На неї хлопець опустив голову якраз у той момент, коли над ним пролетіли кулі.
Скоро в Ігоря та Ірини річниця весілля. Дружина з сумом розповідає нам – на неї хлопець точно не встигне повернутись додому. Але, каже, про це намагається не думати, а вже планує нове свято.
«– Ми його вважаємо обикновенним громадянином, своїм сином. – Але гордимося ним. – Гордимося ним. – Чекаємо його вже приїзду остаточно. Хочемо зробити такий празник, одним словом, на честь його приїзду, що весілля таким празником не було, як його прихід».
Колектив телеканалу ІНТБ також надіється на швидке повернення Ігоря Жигайла та усіх військових, що зараз служать у зоні АТО. Усім рідним ми висловлюємо щиру подяку за їхніх Героїв.
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Тернополя та області.