ЮРІЙ ГУМЕН, директор Державного архіву Тернопільської області:
«Майдан – це не палатки, барикади, покришки і коктейлі. Майдан – це ми. Ті люди, які носять його ідеї і готові за них боротися, відстоювати їх, навіть – ціною власного життя. Цінності, за які пролилася і проливається людська кров, тільки збільшуються у вазі і знаходять більше і більше нових послідовників».
Автора цих слів, на жаль, серед нас уже немає. Він, як і писав, боровся і загинув – щоб інші могли жити. Тернополянин Андрій Юркевич пройшов криваві події Революції Гідності. А через кілька місяців поїхав добровольцем на Схід, залишивши у Тернополі бізнес, родину та друзів. Воював Герой у складі добровольчого батальйону «Айдар». На захисті нашої країни стояв до останнього. Ті, хто знав Андрія, кажуть: події Майдану його дуже змінили. Свої всі спогади та роздуми про те, що пережив там, чоловік залишив у книзі під назвою «Моя революція». І тепер вона, стараннями рідних та усіх небайдужих, побачила світ.
ВАЛЕРІЙ ЧОБОТАР, друг Андрія Юркевича:
«Коли він мені зателефонував і сказав, що буде писати книжку, я, чесно кажу, я так розсміявся, кажу: «Андрію, для мене це дивно, що ти будеш писати книжку. Але пиши. Це правильно». Дуже хотів донести те, що він пережив. По його дзвінку з Майдану, коли були розстріли, я на той час був у Львові, і коли він телефонував мені і розказував все те, що він пережив, для мене був певний такий шок».
Свою розповідь Андрій Юркевич намагався закінчити якнайшвидше, писав ночами, каже його дружина Христина. Завершив роботу буквально за два тижні до того, як поїхав на Схід.
ХРИСТИНА, дружина Андрія Юркевича:
«Дійсно, ця книжка мала, все-таки, вийти, напевне, коли чоловік би повернувся. Ну, так сталося, таке життя… Він дуже переживав, щоб закінчити цю оповідь. Він казав мені, і ці слова завжди… Він каже: я мушу це встигнути зробити, бо мене тоді совість замучить».
В авторському тексті, каже Христина Юркевич, при виданні нічого не міняли – зробили книгу такою, якою її бачив сам Андрій.
ХРИСТИНА, дружина Андрія Юркевича:
«Ми в такому повному, чистому вигляді, ми нічого не міняли, фотографії всі, які є… Тільки ми добавили, фактично, деякі там, нюанси, життєві фотографії, які йшли по життю ще, крім того. І безпосередньо, це всі його, що він залишив. Те, що він переживав. Я думаю, що він радий, що я це даю для майбутніх поколінь».
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Тернополя та області.
