У подвір’ї 5 школи старшокласники замість книжок несуть автомати. Військовий камуфляж замінив їхню шкільну форму. Декілька років тому тут вчився загиблий в АТО боєць Олександр Орляк. Сьогодні ж, уже небесному воїну на фасаді рідної школи відкрили меморіальну дошку.
ПЕТРО ПОВРОЗНИК, директор ТСШ №5 з поглибленим вивченням іноземних мов:
«Цей захід сьогодні є незвичним для нас. Ми привикли до таких лінійок з нагоди початку та закінчення навчального року. А сьогодні у нас лінійка пам’яті. Такою є наша реальність».
На відкриття пам’ятної дошки прийшла й мама Олександра. Пані Леся каже, це місце є дуже символічним. Адже саме в школі ще маленький Сашко відчував радість від перших успіхів і проходив перші життєві випробування.
ЛЕСЯ ОРЛЯК, мама загиблого в АТО бійця Олександра Орляка:
«Традиційно, проводжаючи своїх учнів у доросле самостійне життя, вчителі настановляють: ким би ви не стали в житті, головне, щоб ви були людьми. Тож я хочу вам сказати, хочу вас запевнити: так, наш син, наш Сашко став людиною».
Взяли участь у церемонії відкриття меморіальної дошки і бойові товариші Олександра, щоправда, телефоном. Бо зараз на передовій. Кажуть, до завершення служби Сашко – їхній янгол-охоронець. А після війни він охоронятиме спокій усієї України, адже віддав за неї власне життя.
побратим О. Орляка, телефоном:
«Він, в принципі, був дійсно справжнім патріотом. Не просто так мобілізованим, як багато хто, а Україна була в нього в серці. Це відчувалося, це було в нього в очах. Він казав, що мріє після війни відкрити ресторан десь свій у Тернополі. Ще одружитися хотів. Тоже розказував про таку мрію».
Олександра Орляка нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно.
ЗОРЯНА ГУЦУЛ, класний керівник загиблого в АТО бійця Олександра Орляка:
«Він вмів дуже гарно, красиво мріяти. Це була та людина, яка не могла бути патріотом на відстані, тому що знав: якщо не він, то хто».
СЕРГІЙ НАДАЛ, міський голова Тернополя:
«Є слова з Євангеліє, які говорять, що найбільшим прикладом любові – віддати своє життя за життя і здоров’я інших. Ці слова ми згадуємо тоді, коли прощаємося з молодими людьми, які могли розвиватися, жити, щось в житті досягати, але йдуть надто молодими з життя».
Брат загиблого бійця каже, меморіальна дошка на фасаді школи – приємна несподіванка для сім’ї. До того ж, її учні роблять фільм про Олександра.
АНДРІЙ ОРЛЯК, брат загиблого в АТО бійця Олександра Орляка:
«Це ні я, ні батьки не планували робити. Вірніше, у мене був такий задум, але я не думав стосовно 5 школи. Ми, в принципі, не знали детально, який буде, наприклад, сценарій заходу і так далі. Ми просто прийшли, нас фактично запросили. Я знаю, наприклад, що мамі взагалі запрошення прислали. Це неймовірно приємно. Мені і батькам приємно, що така увага до брата».
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Тернополя та області.
