Кількість суїцидів в Україні – на одному рівні з числом ДТП. Як це не страшно, самогубство займає 3-є місце після смертності від серцево-судинних і онкологічних захворювань, а за останнє десятиліття кількість суїцидальних випадків збільшилася втричі. Невтішною ситуація є і в Тернополі, розповідають працівники швидкої.
ГАННА МОНЧАК, заступник директора Тернопільського центру екстреної медичної допомоги з медичної частини:
«Хочу сказати, що порівняно з минулим, 14-м роком, дійсно дещо збільшилась кількість суїцидальних спроб. За 2014 рік в нас зафіксовано 36 таких спроб, протягом 15-го року – 44».
Ці дані зафіксовані на початок грудня. Діагноз медиків екстреної допомоги в таких випадках завжди попередній.
ГАННА МОНЧАК, заступник директора Тернопільського центру екстреної медичної допомоги з медичної частини:
«Хочу звернути увагу, що не завжди лікар чи керівник бригади має можливість спілкуватися з постраждалим, адже буває, що дійсно постраждалі є в непритомному стані чи відмовляються розмовляти, тому іноді така інформація записується зі слів свідків чи очевидців. Тобто це є попередній діагноз. Такі пацієнти ніколи не залишаються вдома, тому що вони є небезпечними для самих себе, їх госпіталізовується у відділення психоневрологічної лікарні».
У психоневрологічній лікарні кажуть, причини спроб суїциду різні – від побутових негараздів до важких емоційних стресів. У більшості випадків люди таким чином просто намагаються привернути до себе увагу і потім, розуміючи що сталося шкодують про скоєне.
ОКСАНА ДРУШЛЯКІВСЬКА, завідувач денного стаціонару психіатричного профілю обласної клінічної психоневрологічної лікарні:
«Дуже багато чоловіків схильних до таких от тенденцій в стані алкогольного сп’яніння, це молоді люди, які пережили якусь… нерозділене кохання, це є також психотравмуюча така-от ситуація і от саме з цією метою, щоби привернути до себе увагу».
Іноді причинами звести рахунки із життям можуть стати і психічні відхилення, проте це не є основною передумовою такої поведінки потенційних самогубців.
ОЛЕКСАНДРА НІЗДРАНЬ, психолог консультативного відділення обласної клінічної психоневрологічної лікарні:
«Особливий акцент здійснюється на те, щоби виміряти чи є депресія в людини, яка глибина її особистісних страждань, чи це сягає вже такого соматизованого рівня. Також визначаємо чи є порушення сприймання, мислення в людини. Можливо, ця людина є психічно, так, має психічні якісь певні захворювання і цей суїцид був певним не знаком навіть її волі, а, можливо, це було під впливом тих маячень, певних зміщень в її ментальній психічній діяльності і це було так вчинено під цим впливом».
До окремої категорії потенційних самогубців сьогодні можна віднести і деяких військових. Адже після повернення з зони АТО свідомість людини перебудовується, пояснюють психологи.
ОЛЕКСАНДРА НІЗДРАНЬ, психолог консультативного відділення обласної клінічної психоневрологічної лікарні:
«Людина не розуміє що відбувається в її ціннісно-смисловій сфері. Начебто вона така як і була, але себе не впізнає, тому що там вона зустріла смерть. Що таке суїцид? Це теж є питання зустрічі, таке філософське, зустрічі зі смертю. І людина, вона не готова винести того всього вантажу своїх страждань, от військовослужбовець – в нього бувають такі флеш-беки, інтрузії, спогади про ті події, які відбувались на війні».
Психологічна робота з бійцями є особливою, каже спеціаліст. Адже часом вони не розуміють, що потребують допомоги.
ОЛЕКСАНДРА НІЗДРАНЬ, психолог консультативного відділення обласної клінічної психоневрологічної лікарні:
«Ми пролікували вже 162 військовослужбовці, серед яких, десь, порядка 5 осіб мали суїцидальні тенденції. Тобто мали якісь такі думки, розмірковування, можливо, не сформовані наміри ще, але їхній стан відповідав тому, що, можливо, вони хотіли би зробити це».
Олександра Ніздрань розповідає, кожен такий випадок індивідуальний. Іноді цілком звичні для когось речі, для інших можуть бути своєрідним подразником.
ОЛЕКСАНДРА НІЗДРАНЬ, психолог консультативного відділення обласної клінічної психоневрологічної лікарні:
«Я пам’ятаю, в нас тут відбувалась групова психотерапія, сидів пацієнт і постійно дивився на стіл, а ми займаємся арт-терапією і на столі був такий дротик, щоби плести з бісеру. І він мені говорить: Ви знаєте, я не можу дивитися. Заберіть цей дротик, тому що він мене постійно збуджує, я собі згадую війну. Забрали дротик – все пройшло. Це називається тріґер».
Фахівці запевняють, рідним тих, хто вчиняв спробу суїциду, не варто акцентувати увагу на тому, що сталося. Основним їхнім завданням є створити комфортні умови для спілкування та повернення близької людини до повноцінного життя.
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Тернополя та області.
