Фазани, павичі, голуби, домашня птиця та страуси. І все це можна побачити в зручний час і зовсім безкоштовно. Пташник біля монастиря Різдва Пресвятої Богородиці діє вже близько 8 років. Там розповідають, ідея зробити своєрідний оазис живої природи у місті виникла, аби мешканці мали де відпочити, а діти могли познайомитися з різними видами пернатих. Тепер до пташника приходять батьки з малечею, а вчителі приводять своїх учнів.
о. ЮСТИНІАН ГОРОДЕЧНИЙ, настоятель монастиря Різдва Пресвятої Богородиці:
«Також для нас, монахів, які живуть тут, в монастирі, є нагода також спілкуватися з дітьми, з батьками, про Бога. Говорити їм про засновника нашого монастиря, нашого чину – Святого Франциска, який дуже любив природу, який в кожному сотворінні бачив брата і сестру. Кожне сотворіння: чи Сонце, чи Місяць, чи тварини, чи рослини, чи оживлена, чи не оживлена матерія була для нього приводом для того, щоби прославляти невидимого Бога».
Також, каже отець Юстиніан Городечний, є і екологічна складова. Адже, надихнувшись ідеєю, нерідко люди роблять схожі пташники в своїх домогосподарствах. Наразі у зоокутку – кілька десятків пернатих. Доглядають їх брати-францисканці. Втім, допомагають і небайдужі люди: до прикладу, привозять зерно чи траву.
о. ЮСТИНІАН ГОРОДЕЧНИЙ, настоятель монастиря Різдва Пресвятої Богородиці:
«В більшості, люди самі дбають про утримання того пташника. Певно, що ми там трохи до цього теж докладаємося. Але, щоб це були такі аж великі кошти, то я б не сказав. Хоча самі фазани – є такі деякі види, з тих, що там присутні, є такі дуже, я би сказав навіть, дорогі. Ну але, дорогі, але красиві. Краса вимагає жертв і коштів. Ну і тому… Сама інвестиція початкова була велика. Але тепер утримання, я б не сказав, що воно є аж таке дуже коштовне».
Втім, напевно, як і будь-де, у пташнику не обходиться без труднощів. Зокрема, скаржаться у монастирі на зниження популяції птахів, а ще – на гризунів.
о. ЮСТИНІАН ГОРОДЕЧНИЙ, настоятель монастиря Різдва Пресвятої Богородиці:
«В зв’язку з тим, що є тут птахи, тут також ми тримаємо і зернові культури, то тут зав’язується ціла така екосистема. Де є зерно – там є щурі, відповідно, де є щурі – там є йожики, там є коти. Тепер от щурі в нас завелися, і ми з ними воюємо, бо вони, з тамтої сторони монастиря, викрадають яйця з-під качок. Одним словом, та вся екосистема, в тому цілому такому нашому мікропобуті вона також нас змушує до того, щоби ми, власне, тримали баланс, ну і, очевидно, доглядали за тим».
Відвідати птахів можуть усі охочі.
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Тернополя та області.
