Вибухи, курява, постріли. На щастя, – це лише історична реконструкція бою, який відбувся тут, на горі Лисоня на Бережанщині, сто років тому. Тоді у героїчному поєдинку січові стрільці зійшлися із російською армією, і, попри тяжкі втрати, зупинили наступ противника на Бережани.
МИКОЛА ЛАЗАРОВИЧ, доктор політичних наук, професор ТНЕУ:
«До революції заборонене було слово в російській імперії «Україна», «українець», «український». Діяв Емський указ, яким було заборонено українську мову. Тому знали, що захищали. І в тому полягала стратегія, щоб не пустити москаля в ці самі Бережани. За ці бої, які сталися тут, на Лисоні, навколишніх місцях, стрільці мали загиблими, пораненими і полоненими близько 700 осіб. Це величезна трагедія».
У боях за Лисоню брав участь і дід пані Надії. Тепер жінка приїхала сюди вже зі своєю правнучкою.
НАДІЯ ГУРСЬКА, внучка учасника боїв за Лисоню:
«Стояла сотня їхня. Вони тут стояли, досить було ранених багато. Він тут був ранений, лежав. Думали, що він помер. Але він відлежався, його тут люди знайшли, раненого, на підводі привезли в село Криве. Там з Кривого його забрали в село Золоту Слободу, де він лежав з порубаними руками і ногами. В той час, знаєте, як було: рани не могли заліковуватися. А були тяжкі рани, дуже кровоточили йому. І він в тих ранах помер».
Основні заходи з відзначення сторіччя боїв відбувалися упродовж трьох днів. Саме історична реконструкція бою стала однією із «родзинок» цьогорічної програми, зібравши на схилах гори тисячі людей. Втім, це не єдине, що підготували для присутніх. На Лисоні таборувала патріотична молодь, діяли численні виставки, літературні локації, відбувалися презентації тощо. Ось в цьому наметі, до прикладу, – інсталяція Пресової квартири Українських січових стрільців. Її спільно організували два бережанські музеї – краєзнавчий та музей Богдана Лепкого. Окрім виставки, присвяченій братам Богдану та Левку Лепким, другий з яких, до слова, був січовим стрільцем, тут демонстрували і старовинні речі із приватних колекцій.
ІРИНА УХМАН, директор обласного комунального музею Богдана Лепкого (м. Бережани):
«В нас представлений молитвеник, який давали січовим стрільцям, 16 року. В нас представлені листівочки тих часів. Є в нас ваза, зроблена із снаряду, напевно. Є в нас горнятко, також зроблене із снаряда. Є скрипка тих часів, є ще діюча гасова лампа, кавомолка, підсвічник».
Зі слів голови Тернопільської облдержадміністрації, цьогоріч відзначення боїв за Лисоню постало у новому форматі.
СТЕПАН БАРНА, голова Тернопільської облдержадміністрації:
«Я думаю, що цей захід і цей формат фестивалю, першого регіонального мілітарного фестивалю Українських січових стрільців, ми його започаткували, і, я думаю, що він буде мати продовження. Але, найважливіше, що ми від сьогоднішнього дня започатковуємо добру традицію – що курсанти військових ліцеїв і коледжів Тернопільської області будуть приймати тут присягу».
У час святкувань Лисоню відвідали чимало людей із різних куточків Тернопільщини і не тільки.
ВІКТОР ОВЧАРУК, голова Тернопільської обласної ради:
«Ви бачите, який масштабний захід. Звичайно, не сподівалися на кількість людей. Але це говорить про те, що сьогодні українці дійсно повертаються до історії, повертаються, щоби тут запалитися патріотичним духом».
ЮРІЙ ШУХЕВИЧ,син Романа Шухевича:
«Мене і чисто родинно пов’язує, бо Степан Шухевич був один із організаторів Українських січових стрільців. Диву дивуєшся, що більшовики знищували всі підпільні організації, всі повстанські рухи за 2-3 роки. В той час, як з українською повстанською армією, вони воювали понад 10 років. З ОУН також. Але для того, щоб українська повстанська армія так боролася, вона мусила мати таких-от попередників, як ми бачимо».
ДМИТРО ГУРТОВСЬКИЙ, командир 2 батальйону Національної Гвардії в м. Тернопіль:
«Приклад героїчних боїв дає можливість бійцям проаналізувати ту відданість, тактику дій, можливості не допустити тих помилок, які були під час боїв, тобто, використовуючи історію, ми тільки рухаємося вперед».
До слова, долучилися до організації дійства і меценати. Зокрема, свій внесок зробив агрохолдинг «МРІЯ».
ВАСИЛЬ МАРТЮК, директор Благодійного фонду Агрохолдингу «МРІЯ»:
50 с «Подія, яка відбувалася 100 років тому, має надзвичайно велике значення для творення нашої історії. На подіях, які відбувалися тут 100 років тому, виховувалися борці за волю і незалежність нашої держави. Агрохолдинг «МРІЯ» має за честь бути причетною до відзначення даної події. Сьогодні, у такий великий ювілей, за нашої підтримки відбувається концерт, приїхали колективи далеко із меж області. Також ми допомагаємо популяризувати даний захід – за наш кошт було видрукувано газету, яка інформує про події, які відбувалися, про історію січових стрільців, про події, які мали надзвичайно важливе значення для нашої держави. Також тут будуть встановлені стації на цій горі, на них наша компанія також направила значну суму коштів».
Додамо, готуючись до відзначення цієї дати, на Лисоні провели багато робіт. Зокрема, реставрували монумент, де височить Хрест скорботи і слави, а творча група митців за місяць розписала капличку.
БОГДАН ТКАЧИК, заслужений художник України:
«Вона була не розписана, вона збудована давно, але вона була поштукатурена. Тут от були вікна довкола. Зараз там, де знаходиться покров Пресвятої Богородиці і головна оця ікона – там було вікно. І я запропонував, щоб його замурували, бо тут буде основна ікона. І пробили ще двоє дверей».
ТАРАС ЮРИК, народний депутат України:
«Я вперше почув про Лисоню ще в студентські роки, тому що ми колись створили молодіжне науково-пошукове товариство обереги і займались дослідженням діяльності ОУН-УПА на території Тернопільської області. Січове стрілецтво – це не тематика ОУН-УПА, але, разом з тим, це героїка України, і тому, в ті часи, ми неодноразово сюди приїжджали. Тоді було зовсім по-іншому це все виглядало, і практично тут нічого не було, жодної інфраструктури. Я тішусь тим, що сьогодні ми маємо таке потужне місце і ми маємо сьогодні Меморіал січового стрілецтва, і він об’єднує не лише цю гору Лисоню, а цілий ряд об’єктів, які входять в цей меморіальний комплекс».
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Тернополя та області.
