Перший турнір з вільної боротьби, присвячений пам’яті Богдана Сцібайла відбувався у 1992-му році. Відтоді такі змагання у Тернополі стали щорічними.
ІГОР СЦІБАЙЛО, президент СК ім. Богдана Сцібайла, співорганізатор турніру:
«Ці змагання є таким зрізом, великим зрізом в Україні. Вони завжди проводяться перед чемпіонатами України, і, фактично, є підготовкою наших спортсменів до Чемпіонату України, тому на них з’їжджаються в дійсності дуже багато різних найсильніших борців».
Окрім вже звичних категорій юнаків, 2-й рік поспіль у турнірі беруть участь і молодші спортсмени.
ІГОР СЦІБАЙЛО, президент СК ім. Богдана Сцібайла, співорганізатор турніру:
«Ми маєм 10 категорій кадетів. Це хлопчики 15-16 років в всіх категоріях, які є в боротьбі для цього віку. Це від 42-х до 100 кілограмів. І уже 2-й рік поспіль, ми проводим, ми додали ще меншеньких дітей. Набагато молодших, на 4-5 років, тобто, яким сьогодні 10-11 років, ми додали 6 категорій цих діток».
ПАВЛО ІЛЬНИЦЬКИЙ, 8 років (м. Тернопіль):
«Я займаюся 3 роки. Мені подобається боротись, тому що я хочу бути, як мій брат. Моєму брату Васі Ільницькому буде 17 років скоро. Він сьогодні поїхав в Словаччину, але тато мав ще заїхати до них до Львова і потім поїхати до Словаччини. І Васька став 2-м, попав в якесь тяжке положення і не міг вибратись».
А от Павло в своїй категорії переміг, і переконує, це було неважко.
ПАВЛО ІЛЬНИЦЬКИЙ, 8 років (м. Тернопіль):
«З першим було легко,з другим – трохи тяжче, а з третім – саме легше».
Ще одне нововведення з минулого року, яке прижилось в турнірі – це дві категорії дівчат.
АЛІНА СИВАК, 16 років (м. Тернопіль):
«Розвивається витривалість, швидкість і, навіть, логічне мислення. Я не знаю, мені просто сподобалось. Я прийшла і в мене виходило».
Цьогоріч в турнірі беруть участь близько 200 учасників, як з України, так і з-за кордону.
ІГОР СЦІБАЙЛО, президент СК ім. Богдана Сцібайла, співорганізатор турніру:
«Команди були запрошені так само з Білорусі, Чехії, Словаччини, запрошені були 10 країн. Бачимо, приїхали тільки 2 країни, до нас найближчі, сусіди наші. Але ми знаєм чому, на наступний рік будем намагатись, щоби приїхали більше».
Дві країни, представники яких таки приїхали – це Польща та Молдова.
МАКСИМ ГЛКЕ тренер, (м. Кишинів, Молдова):
«Парнишка 2005-года он стал уже первым, только сейчас, только что с ковра. Мандраж ещё идёт – руки дрожат».
Молдовський тренер розповідає, в Україні з командою не вперше. І тут, як на будь-яких змаганнях присутнє неабияке хвилювання.
МАКСИМ ГЛКЕ тренер, (м. Кишинів, Молдова):
«Они борються там – я борюсь возле них, со сторони. Турнир хороший. Потому что выступают около 20 команд, я так понял. Как всегда уровень, я постоянно езжу в Украину, уровень высокий. Этот турнир только подтверждает, что хорошие соревнования, где наши ребята могут вырасти: и ребята с Украины, и наши. И, надеемся, что это будущие наши олимпийские чемпионы».
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Тернополя та області.
