У Тернополі вшанували пам’ять жертв голодоморів. На Театральному майдані виклали символічний хрест зі свічок та колосків, далі пішою ходою люди йшли молитись до пам’ятника жертвам геноциду.
Приспущені синьо-жовті прапори пов’язані чорною стрічкою – Україна в скорботі. Кожну четверту суботу листопада держава вшановує пам’ять жертв голодоморів. У цей день люди запалювали свічки та молились за душі мільйонів загиблих від геноциду. Чимало тернополян зібрались у цей день і на Театральному майдані. Там люди традиційно виклали символічний хрест зі свічок та колосків, а священнослужителі відправили панахиду.
СЕРГІЙ НАДАЛ, міський голова Тернополя
«Москва і людоненависницький комуністичний режим, хотіли фізично знищити весь український народ. Вони не могли знищити наше прагнення до волі, наше прагнення до свободи, тому вирішили знищити нас фізично. Сьогоднішній день це є чорна сторінка нашої національної української історії, більше чотирьох мільйонів – українців, які вмерли тільки від голодомору, втрати від погіршення демографічної ситуації це ще близько шести мільйонів українців. Вони хотіли зробити з нас безхребетних істот, істот, які не мали би права на свою націю, на своє майбутнє, але українці вижили. Ми зберегли свободу у своїх душах і своїх серцях, ми відбудували і відновили свою, незалежну, українську державу».
ВІКТОР ОВЧАРУК, голова Тернопільської обласної ради
«За останні 1000 років багато населення землі страждали від голоду, але такий голод, який відбувся в 32-33 році ХХ століття не переніс жоден народ. Це була жорстока політика Сталінського режиму, жорстока політика, яка мала на меті зробити з українця раба. Жорстока політика, яка в результаті привела до мільйонів смертей українців і десятків мільйонів, які втратили своє здоров’я».
СТЕПАН БАРНА, голова Тернопільської облдержадміністрації
«Десятки тисяч знищених людей, які вмирали щохвилини по Україні тисячами – щодоби – 34 тисячі і так за рік, більше як 10 мільйонів. Сльози…інших слів ніхто немає».
Так, зі сльозами на очах запалила свічку пам’яті і вісімнадцятирічна тернополянка Катерина. Дівчина розповідає, це вже стало традицією, вона щороку у цей день віддає шану загиблим від голодоморів.
КАТЕРИНА, тернополянка
«Мені дуже прикро, що таке ставалося, це просто не вкладається в голові, як могло людині таке спасти на думку, Моя прабабця, яка зараз живе на Хмельниччині теж мені дуже багато розказувала, як вона була молодою і як їй просто було важко переживати ті часи. Теж, завжди зі сльозами на очах мені про це говорила і розказувала скільки її померло і знайомих, і друзів, подружок і кожного року вона мені про це розказує і каже, щоб я не забувала».
Після Театрально майдану люди йшли молитись до пам’ятного знаку «Голод33», що біля Церкви Різдва Христового.
Пані Зиновія розповідає, раніше, про ці страшні події минулого нічого не знала, адже коли навчалася у школі, тодішня влада це приховувала. Дізналась про голодомори вже у Незалежній Україні. Відтоді жінка вважає своїм обов’язком пам’ятати і молитись за душі заморених голодом.
п. ЗИНОВІЯ, тернополянка
«Ну що я можу для тих душ убієнних зробити? То невинно убієнні душі, які принесли в жертву себе для України, фактично так. Я як вчилася в школі, я того не знала і не чула, зовсім-зовсім, навіть близько. Тихенько, щось там таке, але я від батьків того не чула, чула таке, що в нас тут не було такого аж сильного голоду, це був там більше голод. Втікали люди звідти-сюди, їх тут переховували, їх тут кормили, попухші приходили сюди- на Західні області. Мої батьки з Пронятина, то кажуть, люди приходили звідтам, з дітьми».
Впродовж суботи у храмах Тернопільщини відправляли поминальні служби, а сьогодні у загальноосвітніх закладах міста провели уроки пам’яті жертв голодоморів.
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Тернополя та області.
