Одразу три виставки відкрили у бібліотеці-музеї народної іграшки, що на вулиці Стуса, 4. Приурочені вони до Міжнародного дня лялькаря, яке відзначають 21 березня.
ЛЮБОВ ВОДАРСЬКА, завідувач бібліотеки-музею національної іграшки №5 для дітей:
«Власне, це свято приурочене до тих людей творчих, тих, які душею, тілом, своїм натхненням, руками, фантазією, напевно, життєвою філософією дають нам таке бачення свого світу у вигляді ляльки, у вигляді іграшки».
СВІТЛАНА ПРОЦИШИН, бібліотекар, відповідальна за музей:
«Запрошуємо всіх відвідати наші виставки, які проводяться в бібліотеці-музеї національної іграшки №5. Виставки проводяться щоденно з 10 до 18 години, можна відвідувати будь-коли, можливо, при записі по телефону».
Перша виставка – це ведмедики з колекції Надії Матіяш, яка загалом нараховує близько восьми десятків екземплярів. Захопленню цьому, розповідає жінка, вже більше десяти років. Розпочалося воно із народженням внуків.
НАДІЯ МАТІЯШ, власниця колекції ведмедиків:
«Ці ведмедики нагадують мені і поведінку моїх дітей, моїх трьох дочок, і поведінку внуків. Цими ведмедиками бавилися мої діти. Ну коли вже велика колекція стала, дуже їх багато, вже в квартирі не вміщалися, тоді вже найменша дочка каже: мамо, десь треба їх прилаштувати. І, каже, давай віддамо в бібліотеку, де багато діток».
Відтак, пані Надія залишила собі лише наймиліших серцю ведмедиків, решту ж – подарувала бібліотеці-музею.
Інша виставка зібрала іграшки ручної роботи тернополянки Ольги Гасай. За освітою жінка – економіст, працює головним бухгалтером, а лялькарство, розповідає, – її захоплення. Почалося все з подарунка для подруги – портретної ляльки.
ОЛЬГА ГАСАЙ, майстер художнього моделювання:
«Я передала повністю її образ: колір волосся, одяг, в який вона одягається і ходить в повсякденному житті. Це було в 2013 році. З того часу мене захопило це заняття, я почала вивчати ляльку авторську, що є різні техніки. Багато лялькарів роблять в одній техніці, але мені подобається експериментувати».
Крім того, у Тернопіль вперше привезли колекцію ляльок з Великобережецького музею Олександра Неприцького-Грановського. Вчений-ентомолог, професор Міннесотського університету родом з Кременеччини, в зв’язку з роботою багато подорожував, і у різних країнах купував ляльки для своїх доньок.
ОЛЬГА НЕПРИЦЬКА, директор Великобережецького літературно-меморіального музею О. Неприцького-Грановського:
«Ляльки датуються із 1930-х років. Не можу сказати, до якого саме року, але колекція налічує 204 ляльки. Сюди ми привезли 199, бо кілька вже, на жаль, таких нетранспортабельних, вони залишилися в нас на місці».
Обирав професор, здебільшого, ті ляльки, які відображають культуру певної країни. Є й особливо цікаві екземпляри.
ОЛЬГА НЕПРИЦЬКА, директор Великобережецького літературно-меморіального музею О. Неприцького-Грановського:
«В колекції є 4 ляльки Оксани Лятуринської. Олександр Неприцький-Грановський був знайомий з нею, і вона також йому подарувала свої 4 ляльки. Є кілька ляльок, з кукурудзи зроблені, лялька із шпульок, повністю де руки, ноги, тулуб із шпульок, тільки вже одяг з тканини. Є лялька, в якої замість голови горіх, і є також лялька, в якої замість голови висушене яблуко».
Є в колекції й українські ляльки втім, каже Ольга Неприцька, невідомо, чи вони привезені з України, чи виготовлені вже у Сполучених Штатах Америки представниками діаспори.
Побачити усе це на власні очі можна буде до 20 квітня.
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Тернополя та області.
