«діти інженерів» – український музичний рок-гурт, який, на даний момент, складається з чотирьох осіб. Не так давно Олександра Копачевська стала голосом та душею цього гурту. Про знайомство з учасниками та плани на майбутнє вокалістка поділилась з нашою редакцією.
— Раді знайомству, Олександро. Розкажіть, з чого почався ваш музичний шлях? Як ви вперше потрапили до музичної сфери і чому обрали саме такий стиль?
— Я співаю з трьох років, у мене сім’я музикантів. Тож я постійно була учасницею або вокальних ансамблів, або гуртків. Все почалось якраз із пропозиції долучитись до «дітей інженерів» у 2020 році, бо декілька років до того я зовсім не займалася музикою.
Мене запросив на вокал в гурт Сергій Пухов. Він є ініціатором створення групи і учасники якраз хотіли відновити свою творчість і у них вже була своя база. А я ж до створення гурту не маю відношення.
— Як саме познайомились з учасниками групи? Чи бувають у вас конфлікти, якщо так, то що найчастіше стає причиною? А у чому ви схожі?
— З Сергієм ми познайомились на святкуванні Нового Року, тоді ж він мене і запросив в гурт. На початку повномасштабного вторгнення гурт, у минулому складі, розформувався. Деякий час ми були з ним тільки вдвох. Минулої зими до нас доєднався Діма, а через пару місяців і Павлік.
Щодо конфліктів – я б не назвала це «конфліктами», скоріше це дискусії, обговорення тощо. Багато різних поглядів виникає і на нові треки, і в концертних питаннях, у питаннях мерчу. Загалом у кожного з нас є свої завдання, куди інші рідко «лізуть». Я, наприклад, займаюсь творчою і комунікативною складовою: інстаграм, мерч, візуали для концертів і не тільки. У нас дуже розвинений в команді формат «тверезого аргументування своєї думки», тому якщо є сумніви або питання – приходимо до вирішення разом таким шляхом. Ми не сваримось. Нам взагалі, я вважаю, пощастило зібратись таким колективом, маючи дуже подібні погляди на музику, на діяльність, маючи схожі принципи, як життєві, так і професійні. Ми дуже класно зійшлись інтересами, характерами – це дозволяє нам проводити багато часу разом.
— Що ви хотіли б передати через свою музику?
— У нас немає мети «передати» щось людям. Ми не сприймаємо музику як якусь місію, що змінює світ і людей. Так, класно, якщо наша музика позитивно впливає на когось, допомагає, мотивує, але ми робимо її в першу чергу тому, що нам просто це подобається. Так вийшло, що це подобається ще досить великій кількості людей, і ми безмежно цьому радіємо. Дуже приємно мати людей, які дивляться з тобою в одному напрямку.
— Яким ви бачите майбутнє гурту та своєї кар’єри?
— Моя кар’єра не в музиці. Я не беру участь в гурті як людина, яка будує музичну кар’єру.
У майбутнє гурту ми, якщо чесно, не зазираємо. Це як спитати «Ким ти бачиш себе через 5 років?». Я не хочу бачити себе через 5 років, мені вистачає і завтра. До того ж, ситуація сьогоднішня не дозволяє будувати далекі плани на декілька років вперед.
Ми розвиваємося в своєму темпі, почали давати концерти в повному складі, були у своєму першому турі. Хотілось би, мабуть, таку ж активність в генерації ідей, текстів і музики в Сергія.
Думаю, хлопці погодились би з думкою про тур вже не тільки по Україні після нашої перемоги. Плануємо робити колаборації, скоро у нас вийде альбом. Першочергово в нас завжди залишиться – ділитися музикою з людьми і кайфувати від цього самим.
— Ви співпрацювали із кількома українськими артистами: чи є хтось із зарубіжних виконавців, з якими ви б хотіли записати пісні, якщо – так, то хто це?
— Якщо чесно ми про це не думали на сьогодні, тому немає таких. Наразі ми хочемо брати активну участь саме в українській культурі, з українськими артистами. А через якийсь час – хто ж знає, як там буде.
— Як ви взаємодієте із прихильниками та як вони на вас впливають?
— Ми завжди відкриті для комунікації. До нас підходять на різних заходах, активно спілкуємося в інстаграмі. Є деякі люди, яких ми вже знаємо в обличчя, які дуже давно за нами слідкують. Ми можемо навіть дуже тепло поспілкуватися як вживу, так і онлайн. Після сольних концертів ми стараємося завжди приділити час на автографсесії, фото.
Нам дуже приємна і навіть важлива підтримка наших слухачів. Думаю, буде не секретом те, що це дуже позитивно налаштовує і під час концертів, і при активних зборах на нашій сторінці, і просто сильно мотивує в цій діяльності.
Ми завжди поєднуємо релізи зі зборами, і слухачі дуже активно реагують на це, швидко закриваючи збори. Ми безмежно вдячні їм за це, вдячні за те, що ні разу не було негативу з цього приводу, бо наразі дуже важливо допомагати військовим і наші слухачі це розуміють.
— Як би ви описали своїх слухачів?
— Дуже файні люди 
.
— Як реагуєте на критику?
— Вибірково. Хлопці ніяк, зазвичай, не реагують. Якщо думка конструктивна і може допомогти нам звернути увагу на якісь моменти, то можемо обговорити. Якщо це просто якийсь дивний комент ні про що, то ніяк. Я можу трохи пожартувати, якщо в мене гарний настрій.
— Що думаєте про Євробачення? Чи хотіли б взяти участь?
— Нічого не думаємо, воно існує окремо від нас і добре. В участі абсолютно не зацікавлені.
— Яким для вас був цей рік?
— Дуже насичений як для мене особисто, так і для гурту загалом. Новий склад, класні люди, перша головна сцена, перші концерти, перший тур, перший мільйон для ЗСУ. Дуже багато всього вперше. Ми самі дуже розвинулися за цей рік активної діяльності.
— Чим плануєте вражати в 2024 році?
— У нас є певні плани на початок року, але що ж це за сюрпризи, коли про них вже всі будуть знати.
— Що ж, тоді бажаємо успіхів і нових звершень гурту «діти інженерів» .
Спілкувалася Тетяна Леськів
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Тернополя та області.
