Лише у 15 почала освоювати шкільну програму дівчина з Тернопільщини. Ця історія трапилася на Кременеччині. Кілька років тому у лісі, поблизу села Раславка, у старій хатині поселилися дві жінки та шестирічна дівчинка. Оскільки мати дитини має проблеми зі здоров’ям, та практично від її народження лікується у психоневрологічному диспансері, її виховувала бабуся.
«Хатка це дуже старенька».
Сира долівка, картопля просто на підлозі, відсутність елементарних благ – електоенергії та води. Ось у таких умовах зростала Марійка. Школу дівчина теж не відвідувала. Бабуся переконана – навчальний заклад їй не потрібен.
АНАСТАСІЯ ЯЦУЛЯК, бабуся:
«Я її вчила вдома. І читати, і писати, і щитати. Що потрібно для життя. Вот треба робити, щоби їсти. Школа не накормить».
Як з’ясувалося з розмови з бабусею, деякий час дівчина проживала також при монастирі.
АНАСТАСІЯ ЯЦУЛЯК, бабуся:
«Прийшла: «Бабушка, я піду зроблю добре діло, в мене нема доброго діла, я піду в монастир, трошки поможу їм посуду мити, щось таке. Картоплю чистити». Я не пускала, но уговорити не могла. Не могла нічо подіяти, думаю: може на це святая воля Божа».
Марійка з монастиря пішла, але до бабусі не повернулася. Натомість звернулася до правоохоронців, аби її забрали у притулок. Там зараз і перебуває.
АНАСТАСІЯ ЯЦУЛЯК, бабуся:
«- Вони пускають, тільки те, що вона зараз, пішло їй на нервову систему, як вона стала по комп’ютеру там вчитися, і мобілку їй дали у тому приюті. А тим що, єслі я цим не пользуюся, воно мені вліяє.
– А не неї це теж повліяло?
– Ну канєшно, на нервову систему пішло, вона ось не може бути вдома».
Сільський голова запевняє, на дивну родину відповідні служби увагу звернули. Втім, застати когось з них на місці, як виявилося, завдання непросте.
ОЛЕКСАНДР СТЕЦЮК, сільський голова:
«Соціальна служба приїжджала. Один такий був виїзд, коли був голова адміністрації, керівник соціальної служби, я був. Ми їх не знайшли. Де ми їх не об’їздили, були і в Почаєві шукали, ми їх ніде не знайшли. Після того ще було, що шукали їх. але, фактично, їх так не можливо було, поки десь там, що працівники міліції їх знайшли. Оскільки вони всі при церкві завжди, при монастирях, дуже набожні, і в першу чергу вони віддавалися церкві, релігії, і так далі. Вони, там, сьогодні можуть бути тут, а завтра вони вже в Почаєві, післязавтра – в Києві, чи ще десь».
Отож, Марійка наразі у притулку. Тим часом бабуся сподівається, що онука до неї таки повернеться.
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Тернополя та області.
