Третю виставку-ярмарок виробів ручної роботи організували в українському домі «Перемога». Авторські вишиванки, ляльки, іграшки, біжутерія, аксесуари, натуральне мило – це та багато іншого майстри пропонували на вибір покупцям.
ЛІЛЯ ПРОЦЬ, співорганізатор виставки-ярмарку:
«Приємно тим, що люди знають, приходять і спілкуючись з майстринями, взнаєм, що вони мають вже трошки кращі зв’язки. Тому що майстрині віддають візитівки,і, наприклад, є замовлення, які вже вони під замовлення роблять. І, наприклад, щось роблять і вже через 2 тижні люди приходять сюди на виставку і вже забирають свої замовлення».
ОЛЕНА ДЕЙНЕКА, співорганізатор виставки-ярмарку:
«Є свої плюси, є свої мінуси. Серед плюсів я хочу сказати, це те, що виявляється, що в нас дуже багато в Тернополі талановитих людей, вони дуже багато всього вміють робити. Ви бачте по представленим речам, втретє, я думаю, не в останнє, ми будемо бачити ці от прекрасні речі, котрі дійсно хочеться бачити, ними хочеться володіти і їх хочеться дарувати».
Учасників виставки цього разу було більше трьох десятків. Серед них і ті, хто в подібних заходах брав участь раніше, і новачки. До прикладу, Мар’яна і Наталя кілька років виготовляють біжутерію та аксесуари власними руками, проте виставляють свої роботи на подібній виставці лише вдруге.
НАТАЛЯ, учасниця виставки-ярмарку:
«Щодо того що подобається робити, то, напевно, все, що ми робимо і подобається робити. Вузликове плетіння воно дуже гарно заспокоює. От, в моєї товаришки якраз вироби такі цікаві, гарні з вузликовим плетінням. Вони заспокоюють і кожного разу ти стимулюєш себе, тому що коли робиш, щось плетеш вузликами – потрібно бути в гарному настрої, думати дуже хороші речі, через те, що кожен вузлик, він запам’ятовується, і потім коли люди носять, вони мають мати хороші емоції».
Дівчата кажуть, їхня робота приносить їм більше задоволення, ніж прибутку.
НАТАЛЯ, учасниця виставки-ярмарку:
«Чесно скажу, ми ставимо дуже невеликі ціни, тобто, свою роботу особо сильно не цінуємо, тому що в нашій державі взагалі дуже важко оцінити ручну роботу. Якщо за кордоном, то там дуже дивуються за наші ціни. Наприклад, якщо там друзям показуєм, і вони говорять «Так, в нас такі самі ціни, тільки в євро». Відповідно, дивуються. Але так, як в нас зараз і криза, і люди хочуть мати хоч якусь частинку радості в своєму житті, то ми ділимся цією радістю».
Наймолодший учасник виставки-ярмарку – Віталій Ракович. Хлопець разом із мамою своїми руками виготовляють чимало товарів – від натурального мила різних форм та кольорів до патріотичного печива.
ВІТАЛІЙ РАКОВИЧ, учасник виставки-ярмарку:
«Взагалі, цим почала спершу захоплюватись мама. Потім вже я почав з таких простіших форм, геометричних фігурок, різні такі маленькі формочки, які можна зробити одною наливочкою. Досить прості. Потім з часом почав допомагати мамі з складнішими, і вже сам роблю отакі Теддіки гарні, різні, комбіную маленькі формочки, різні тістечка. Всі дуже люблять мене запрошувати на День народження, бо знають щось цікаве буде, подарунок».
ІРИНА РАКОВИЧ, учасниця виставки-ярмарку:
«Чим почну займатися я – значить, він спочатку на підхваті, допомагає. «Мама, що подати? Яку ефірку? Яку формочку? Що діставати? Що підігрівати?» А згодом він вже помаленьку відсовує мене з кухні і каже: «Мама, дай я попробую сам». І перейшов дійсно до таких складних форм. Особливо, наприклад, йому подобається робити скарбики. Там є такий політ фантазії».
Віталік із мамою часто відсилають свої вироби бійцям АТО. Кажуть, найбільше їм до вподоби мило і печиво з патріотичною тематикою. Цього разу, до речі, кошти, виручені з продажу пряників також підуть на допомогу військовим. А ще, пані Ірина жартує, що на кухні миловара їсти без дозволу не можна. Адже їхнє авторське мило часто схоже на справжні продукти.
ІРИНА РАКОВИЧ, учасниця виставки-ярмарку:
«Завжди в великі пакетики з милом, я завжди кидаю якийсь сюрпризи. Ну, і кинула цукерочку мильну, куди в склад входить справжній шоколад і какао-масло. Тобто, і колір, і запах цукерочки відповідний з шоколадом, і форма цукерочки асорті. Дочка розпаковувала: тут мило, тут мило, тут – цукерка. Поклала в холодильник. Прийшов чоловік з роботи, відкрив холодильник, дивиться – о, цукерочка і пожував трошки, пускав бульки».
Також на виставці-ярмарку серед різноманіття вишиванок, які можна було придбати, пані Вікторія демонструвала свої вишиті роботи, але з іншою метою.
ВІКТОРІЯ КРИВОНІС, учасниця виставки-ярмарку:
«Я не продаю своїх робіт взагалі. Я можна сказати скупа. Я вишиваю собі і родині. Я просто вчу. Чоловік трошки заробляє, я трошки заробляю. Вчу людей, щоб вони самі це могли. Ми ж українці».
Вікторія Кривоніс пропонує охочим пройти у неї курси вишивки традиційними українськими швами.
ВІКТОРІЯ КРИВОНІС, учасниця виставки-ярмарку:
«Хрестик – це є така більш нова техніка, вишивка в Україні. Старовинні всі сорочки були вишиті іншими швами. І освоївши їх, я просто усвідомила, що я хочу… українки ж всі вишивають, правда? І я захотіла, щоб вони вишивали так, як їхні прабабусі і прадідусі. Чим хороші традиційні шви? Вони різні. Набридне це – починаю різати, набридне різати – починаю інше. І отак від настрою – кольорове-біле».
До речі, організатори ярмарку планують зробити її традиційним. Долучатися можуть усі охочі майстри будь-яких виробів ручної роботи.
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Тернополя та області.
