Тисячі людей зібралися в урочищі Бичова, що на Монастирищині, на сімнадцятому фестивалі «Дзвони Лемківщини». На дводенні гуляння приїхали лемки з різних куточків України і з-за кордону. І вже традиційно, на святі, гостей зустрічали господар і господиня.
ЛІЛІЯ ПЛЕХТІЙ, господиня XVII фестивалю «Дзвони Лемківщини»
«Ватра це є символ родинного вогнища, бо власне тут, в одному колі родинному збирається і родина, і односельчани. І сюди приїжджають цілими родинами від маленького до найстаршого».
ІГОР ДУДА, господар XVII фестивалю «Дзвони Лемківщини»
«Є голова Світової федерації лемків – Софія Федина, вона буде не тільки говорити, але й співати. Зі Сполучених Штатів Америки приїхала Аничка, Ана Чеберенчик. Так, що маємо представництво таке досить широке».
ЛІЛІЯ ПЛЕХТІЙ, господиня XVII фестивалю «Дзвони Лемківщини»
«Приїхала Юлія Дошна, співачка лемківська з Польщі і заслужена артистка України».
Протягом двох днів свята на сцені фестивалю виступили декілька десятків лемківських колективів і сольних виконавців.
ОЛЕКСАНДР ВЕНГРИНОВИЧ, голова Тернопільської обласної організації Всеукраїнського товариства «Лемківщина»
«Гості є з багатьох країн: є з Німеччини, Польщі, Словаччини, Італії, Греції, Португалії, бо там наші люди працюють, вони приїжджають. Ми так поставили собі за мету, щоб з трьох виступаючих пісень, дві пісні були лемківські, щоб кожний колектив міг, на сьогоднішній день, у його репертуарі було дві лемківські пісні, а одна загальноукраїнська».
Фестиваль «Дзвони Лемківщини» був насичений не лише концертною програмою. У містечку народних промислів майстри представляли особливості лемківської культури.
МИХАЙЛО МАЦІЄВСЬКИЙ, голова Київської обласної організації Всеукраїнського товариства «Лемківщина»
«Ми любимо цей край, любимо всіх людей хто приїжджає, тішимося, що по ліву руку від нас знаходяться великі гори Карпати, великі гори Бескиди, де наші батьки жили, вони там женилися, народжували, христилися і доля така спіткала їх, що вони, не по своїй волі, опинилися в іншому краї, який став їх другою Батьківщиною».
ВАСИЛЬ МУЛЕСА, голова Всеукраїнського товариства «Лемківщина»
«Саме головне, що традиції, які нам Бог дав, коли ми були іще маленькими, але тільки народилися, але ми зуміли зберегти все те, що наші батьки і діди, і прадіди, у нас заклали. Це перш за все свою мову, бесіду, культуру, своє автентичне мистецтво, свій стиль життя, спосіб життя».
Побачити різні вироби з дерева, кераміки, бісеру, вишивки, можна було у музейних експозиціях. А спробувати себе у ковальстві і гончарстві пропонували під час майстер-класів.
СТЕФАНІЯ НОВАЦЬКА, лемкиня ( с. Слобідка, Козівського району)
«Нас депортували в 46-му році і ми опинилися в Козівському районні Тернопільської області. Скільки вийшовши на пенсію, моя мама колись шила костюми українські, я дуже хотіла бути більше дорослою, дуже мені подобалося та краса. І вийшовши на пенсію я вже вишиваю, маю більше як 20 костюмів, в мене зичать».
Кожен регіон України має свої особливості вишивки, яка відрізняється техніками виконання і гамою кольорів. Свої особливості має і лемківський орнамент.
СОФІЯ ФЕДИНА, голова Світової федерації українських лемківських об’єднань
«На Лемківщині він дрібненький, дуже делікатний, непоказний, а властиво, я маю вишиванку з Лемківщини, яка була вишита на депортації, на північно-західних територіях Польщі, аж під німецьким кордоном, вишита бісером, що дуже не характерно для лемків, але ота старша лемкиня, яка пережила цей біль депортації, на одному із фестивалів просто зняла з себе і віддала, мені. Вироби з бісеру – ми з мамою цим професійно займаємося, властиво відновлення автентичних зразків і це є одна із лемківських силянок. Дуже відомою є силянка така от лемківська криза величезна».
Як дорослі, так і малеча мали можливість знайти собі заняття у містечку спорту та ігор. Окрім того, на дійстві можна було продегустувати традиційну лемківську кухню.
п. НАТАЛІЯ, лемкиня (м. Збараж)
«Цей хліб називається підпавок. Такий звичай, що в нас його печуть на Різдвяні свята, коли Святий вечір, оця страва у нас також головна, як сама мачанка з грибів, капуста, ну і так само пиріжки з капусти. – А як він печеться? З Чого? – Там дріжджове тісто, таке, як на хліб, розкачується, але основне, що там йде цибулька, нарізується кружальцями, заправляється олійкою, кріпчик ще от додаємо сушений, перець до смаку».
Аби не було ніяких непередбачуваних ситуацій, за безпекою і порядком на заході стежили 165 працівників поліції області.
РУСЛАН БАЛИК, заступник начальника ГУНП в області
«Умовно територія фестивалю поділена на сектори, де призначений старший працівник. В нас розміщено на основній сцені фестивалю рухома камера відеоспостереження, ми в он-лайн режимі можемо побачити все що відбувається на тій чи іншій території».
На місці проведення фестивалю, у «Лемківському селі», цьогоріч вдосконалили інфраструктуру.
СТЕПАН БАРНА, голова Тернопільської ОДА
«В цьому році ми поставили за мету зробити паркінг, який дасть можливість розмістити і розвантажити центральну вулицю, заїзду до «Лемківського села». Друге – це перенести трансформатор для підсилення електромережі, бо були регулярні перебої, через чисельність, чисельну присутність тут людей. Я думаю, що це питання вже дасть можливість функціонувати на належному рівні цьому комунальному підприємству, установі, «Лемківське село», яке стане просто згодом центром лемківської культури».
В рамках фестивалю військовослужбовців, волонтерів, отця-капелана з Тернопільщини, лемківського походження, нагородили відзнаками за участь в Антитерористичній операції. Окремо згадали жертв депортації, не лише минулого сторіччя, але й сьогодення. Мова йде про лемків з Луганщини.
СОФІЯ ФЕДИНА, голова Світової федерації українських лемківських об’єднань
«Виживали в степах, хоча звикли до гір, розмовляли інакше і їх вважали чужими. Але зробили господарства, трималися купи, навіть проводилася там Лемківська ватра, але злочин депортації не був засуджений і злочин повторився. В серпні 14-го року наші лемківські села: Карла Лібкнехта, Переможне, містечко Лутугине, постраждали від нападів терористів, які накрили градами. А за то, що наші лемки помагали українським десантникам виживати і Луганському аеропорту, частину родин розстріляли».
Софія Федина зазначила, лемківська культура активно розвивається. Світова федерація українських лемківських об’єднань поєднує лемківські громади і організації семи країн світу: України, Польщі, Словаччини, Сербії, Хорватії, Сполучених Штатів Америки і Канади.
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Тернополя та області.
