Свята вечеря, напередодні Різдва, є урочистою подією для українців. У цей день люди дотримуються посту, стараються нічого не їсти, допоки не зійде перша зоря, яка символізує народження Ісуса Христа.
АННА ЗІМІНСЬКА, завідувач міської бібліотеки №4 для дорослих:
«Святковий стіл на Святу вечерю теж набував такої магічної сили, тому що вважали, що всі предмети, які стояли на ньому, що вони набували великої сили і могли бути, навіть, лікувальним засобом».
В оселі на покутті, за давнім звичаєм, ставили дідУх, зроблений із врожаю злакових культур, він символізує достаток та родинну злагоду. Під столом притрушували соломою – це означало, що сім’я наступного року буде багатою. А на кожен кут столу ставили часник, адже вірили, він оберігатиме від нечистої сили.
АННА ЗІМІНСЬКА, завідувач міської бібліотеки №4 для дорослих:
«Хоч це була пісна вечеря, кожна родина намагалася зробити її найбагатшою, щоб показати все, що вона робила протягом року і щоб на наступний рік забезпечити себе таким самим. На столі, обов’язково, мало бути 12 пісних страв. Сюди входили: борщ, вареники, пироги, кутя, ну кутя – це саме основне, що було на столі. М’яса не вживали, наступні страви були пісні».
Кутю ставлять у макітрі, інші страви також, за звичаєм, повинні подавати у глиняному посуді. А трапезу першим прийнято починати господареві, після нього до частування приступала вся сім’я.
АННА ЗІМІНСЬКА, завідувач міської бібліотеки №4 для дорослих:
«І обов’язково на Святу вечерю ставили зайвий посуд і зайві місця, адже вважали, що душі померлих у цей день приходять на вечерю. Обов’язково залишали все повністю, в деяких регіонах, навіть не виклювали світло. І багато українців вважають, що навіть мити посуд після вечері в цей день є гріхом».
Варто зауважити, в українських звичаях є три Святі вечері. Вдруге господині готують кутю на Василія. Цю вечерю прийнято називати Щедрою, адже переважають на святковому столі – м’ясні страви.
ОЛЬГА УНІЯТ, бібліотекар міської бібліотеки №4 для дорослих:
«Хлопці ходять засівати, дівчат у цей день не пускають засівати, тому що кажуть, що вони приносять нещастя. А першого засівальника, були такі традиції по селах, коли садили на поріг, щоб сідали кури, щоб велися у них курчата. Тоді збирали це зерно і годували ним курей, квочку з курчатами».
Також, за звичаями, господині задобрювали піч: прибирали, білили, нікому не дозволяли на неї сідати. А господарі, у свою чергу, йшли лякати дерева, які давали мало плодів.
ОЛЬГА УНІЯТ, бібліотекар міської бібліотеки №4 для дорослих:
«Сокиру брав господар, йшов до дерева, стукав по дереву і казав до нього: «Якщо не будеш родити, то тебе зрубаю, а як будеш родити, буду тебе шанувати». Пекли хліб в цей день – Маланку або Василя, як ще називали. І жінка, коли пекла хліб, руки не витирала з тіста, а брала солому, яка стояла під столом на Різдво, робила таке коромисло і обв’язувала дерева, і просила, щоб вони дальше родили».
Третю за рахунком Святу вечерю готують на Йордан. Як і перша, вона повинна бути пісною.
ОЛЬГА УНІЯТ, бібліотекар міської бібліотеки №4 для дорослих:
«Йдуть люди в церкву, приносять воду і до Святої вечері, до куті, добавляють вже свяченої води. В той вечір ходять діти щедрувати. Чим відрізняються колядки від щедрівок, тобто, колядки прославляють Ісуса Христа, а щедрівки вітають господаря і бажають йому здоров’я, щоб він працював, щоб мав добрий прибуток».
Вірять, цього дня вода має цілющу силу, не рідко люди на Водохреща занурююся в освячену водойму.
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Тернополя та області.