Переселенці зі Східних областей потрохи обживаються у Тернополі. Дехто з них влаштовується на роботу та навіть намагається допомогти своїм «братам по нещастю».
Пані Софія у Тернополі вже близько двох місяців. До того вона проживала на Донбасі. Розповідає: через те, що не підтримала сепаратистів, жити в рідному Краматорську їй та її сім’ї стало надто небезпечно.
СОФІЯ, переселенка з Краматорська:
«Так получилось, что, будем так говорить, приказ на уничтожение здали в нашем Краматорське на семью. Потому спасибо нашей армии, спасибо людям, волонтерам. Вывезли, будем так говорить, спасли жизнь мне, моей семье».
До Тернополя жінка приїхала з трьома своїми дітьми: вже дорослою донькою та прийомними, ще маленькими, донечкою та синочком. Раніше, розповідає пані Софія, на Західній Україні вже була. Тому злих «бандерівців» чи «фашистів» – не боялася. Більше лякали тамтешні ополченці.
СОФІЯ, переселенка з Краматорська:
«Друзья, конечно, остались, мама у меня там осталась. Ну, знаете как… Сразу, поначалу, все звонили, очень переживали, что же с нами здесь будет. Опять же ж, все рассказывали… Еще там я всегда говорила, что против Западной Украины, проти Европы всегда те, кто никогда вообще здесь не был».
До Тернополя, розповідає жінка, приїхали буквально ні з чим. Все, що нажили, залишилося там, на Сході. Допомогли місцеві: і житлом, і одягом, і харчуванням. Нелегко, каже пані Софія, було ту допомогу, яку їй пропонують, прийняти. Важко перенесли переїзд і діти.
СОФІЯ, переселенка з Краматорська:
«Честно говорю, мы уезжали из дому в том, в чем стояли. В нас не было ничего. А здесь, будем так говорить, одеты, обуты, накормлены, сытые, живем, крыша над головой есть, потому все замечательно и все хорошо. Понимаете, когда тебе человек, даже сам, просто предлагает помощь, ее просто даже взять… это на подсознании, что ты, как сказать… побирушка. Это действительно очень тяжело. Очень».
Втім, негативу в свій бік, каже жінка, ще не зустрічала. На новому місці сім’я вже трохи облаштувалася. Живуть неподалік Тернополя. Молодші діти ходять в садочок. Знайшла собі заняття і сама пані Софія. Зараз працює волонтером інформаційного порталу однієї з благодійних організацій, у центрі міста. Там, за словами жінки, опрацьовують інформацію про таких же переселенців, яким необхідна допомога та здійснюють благодійний розпродаж ікон та сувенірів. Чи надовго вони з дітьми у Тернополі, пані Софія не знає. Повертатися до Краматорська наразі не збирається.
СОФІЯ, переселенка з Краматорська:
«Страшно, и не хотелось бы. Поэтому… Надеюсь, со временем, конечно, поменяется, ну пока ситуация такова, что все те же саме лица, вся та же самая ситуация, единственное, немножко поспокойнее. И все. Я всю жизнь скучала всегда. Никогда надовго не уезжала. А сейчас, ну, наверне, пришло то время, я не знаю, либо просто очень много перенесли… Я не скучаю за домом».
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Тернополя та області.
