Щоб все було добре у його рідній Україні Микола Дяченко боровся понад 8 років. Ще в часи Майдану чоловік не зміг стояти осторонь, і подався з рідної Донеччини в Київ, а звідти — в зону АТО.
“Ще як був Майдан — він тоді пішов на контракт. І всі ці 8 років був в АТО, потім війна повномасштабна. І вже Коля став на війні воювати”, — пригадав брат Миколи Дяченка Олександр.
Микола Дяченко служив в 54 окремій механізованій бригаді. Був командиром розвідувального відділення. Микола родом із Бахмута. Поблизу цього міста чоловік і загинув, в боях за Україну, 20 червня.
З початком повномасштабного вторгнення Микола попросив брата перевезти його дружину і трирічну донечку до Тернополя. Тут, біля сімї, за сотні кілометрів від рідного дому, і поховали захисника.
“Подякувати йому хочеться. Це біль для кожного з нас, що такі молоді хлопці гинуть. Але це вселяє нам силу, і перемога буде за нами”, — відзначив начальник групи морально-психологічного забезпечення Тернопільського обласного ТЦК СП Віктор Білас.
Поховали Миколу Дяченка на Алеї слави, на Микулинецькому кладовищі. Вічна пам’ять і шана Герою.
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Тернополя та області.
