Відновити чи повалити. В Україні хочуть вирішити долю “хрущовок” і “панельок”. Відповідний законопароєкт ухвалили у першому читанні в парламенті. Що може змінитися для власників такого житла — дізнавалися наші журналісти.
Отож “хрущовки” та “панельки” в Україні планують зносити, а що ж робитимуть із їхніми мешканцями? Намагаємось з’ясувати. Нардепи у першому читанні вже ухвалили відповідний законопроєкт. Тепер цифри. Станом на 2019 рік в Україні налічувалось понад 30 тисяч будинків. З них — 7 646 побудовані до 1919 року і 58, яких вважаються аварійними. Ще близько 9700 збудовані у період від 1920 до 1953-тіх років, 45 — визнані аварійними. І лише 785 домівок зведені між 1990 та 2010-им роками.
Нині у Тернополі найбільше “хрущовок” і панельок” розташовані на “Дружбі”, “Алясці”, “Сонячному” та “Східному” масивах. І стан цих житлових комплексів різний, розповідає архітектор Кирило Чуйко. Наприклад, на “Дружбі” вони в кращому стані, бо збудовані капітальніше. Панельні будинки також потребують ретельного обстеження.
Час експлуатації цих житлових будинків обмежений. Максимум сто років, каже Кирило Чуйко. Тому, оскільки зараз більшість будинків ще не перейшли цю межу — їх легше і дешевше відновити, ніж зносити і будувати з нуля. Сам ж законопроєкт, додає архітектор, буквально регламентує проведення комплексної реконструкції. Проте спрямувати до дії не може.
Багато запитань викликає і процес реалізації задуму. А точніше процес перемовин з мешканцями будинку, який збираються зносити. Адже питання “де вони житимуть на час будівництва” виникає відразу.
Відповідь у законопроєкті є. Людей або тимчасово відселятимуть, або одразу дадуть квартиру в іншому будинку. Проте тут є нюанси, каже Кирило Чуйко. Зокрема людський фактор. Не всі погоджуватимуться переїхати в іншу домівку. Думки тернополян — у сюжеті.
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Тернополя та області.
