26 квітня 1986 року. Цей день, назавжди закарбувався у пам’яті чи не кожного українця. Тоді, вночі, на 4-му енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції прогримів вибух. Наслідки – вкрай невтішні: земля, забруднена радіацією, спорожнілі населені пункти, десятки тисяч скалічених життів.
СЕРГІЙ ДОРІН, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС:
«Був в складі Тернопільського пожежного батальйону. 3 червня призвали нас в ліс і за три дні зробили з нас пожежних. Виїжджали на ліквідацію наслідків. Мили пожежними машинами площадки, мили дахи».
Пан Сергій у Чорнобильській зоні провів 45 діб. Разом з ним – ще близько 360 чоловіків з Тернопільщини.
СЕРГІЙ ДОРІН, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС:
«Я і тоді вважав, і зараз, що треба було брати дорослих людей. Ну, тоді мені було 33 роки, я вже мав трьох дітей. А брали хлопців, які тільки з армії прийшли. Ну і потім, уявляєте, яких вони дітей народжували після цього?».
На питання, чи відчув на собі якісь наслідки перебування там, пан Сергій відповідає так:
СЕРГІЙ ДОРІН, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС:
«Після облучення, там, було, горло болить, сльози течуть, нежить. Потім проходило, якщо не сильно. Ну, в нас таких випадків не було. Добова доза не мала перевищувати 2,5 рентгени на початку, а потім знизили її до 2 рентген. Коли я з Чорнобиля приїхав, в мене вага вже була 80 кг, а через 10 днів вже була 70. Відповідно, на 5 поверх я виходив з передишками».
Пан Ярослав, колишній працівник міліції, згадує таку історію зі свого перебування у Прип’яті.
ЯРОСЛАВ ЛОСИК, тернополянин:
«Мені дуже встидно, знаєте, що? Там ще з Золочева дали дівчат, проходити практику. Та то як то? Вони молоді. Ви знаєте, я сам займався фізикою. Я то всьо розумів. Я по лінії БХС був, знаєте, ото займався. Я всіх дівчат відіслав. Та то встидно! Боже-Боже, отака наша була політика радянська».
Аби віддати шану постраждалим, біля пам’ятника жертвам Чорнобильської катастрофи, що у парку Національного відродження, провели мітинг-реквієм. Зокрема, панахиду за загиблими відправили священнослужителі. Звернулися до присутніх і представники місцевої влади.
СЕРГІЙ НАДАЛ, міський голова Тернополя:
«Фактично, в мирний час, можна говорити про те, що Україна втратила частину своєї території, яка стала непридатною для проживання. Наслідок – це тисячі загиблих, тисячі скалічених від нібито мирного атома, який вбивав і до цього часу продовжує вбивати, на жаль, наших людей. Десятки тисяч українців стали біженцями. Сьогодні потрібно відверто говорити, що це був справжній геноцид проти українського народу. Геноцид, який робився людиноненависницьким комуністичним режимом».
ЛЮБОМИР КРУПА, заступник голови Тернопільської обласної ради:
«Я говорю, що на той час це 52 мільйони українців, – це всі є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Тому що та медсестра, яка брала кров чи ставила капельницю ліквідатору – вона також є учасником. Вона теж рятувала цього героя, який віддавав своє життя, здоров’я за нас. Ми сьогодні не можемо всіх пом’янути, але ми про них пам’ятаємо. Ми їм дякуємо за цей героїзм, який вони вчинили».
СТЕПАН БАРНА, голова Тернопільської облдержадміністрації:
«Я сподіваюся, що в ближчому часі ми зможемо примножити наші можливості, і не тільки духовно бути з вами, а й допомогти бодай на елементарному рівні, на рівні матеріальної підтримки, і вшанувати кожного того, хто зберіг життя десяткам мільйонів українців, котрі живуть сьогодні на нашій Українській землі».
Учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС нагородили медалями від облдержадміністрації та міської ради. Завершили дійство традиційним покладанням квітів.
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Тернополя та області.
